Віталій Механік - Картограф, Віталій Механік

54 Розплата

— Це точна інформація? — Норд повернув голову до Ларсена.

— Щоб мене юртуг зжер! Старший карун залишиться в своїй Сфері. Зробиш розтин. Скелетні пластинки тонкі, але міцні, тому ти не міг пошкодити внутрішні органи! Сазз легкий, попри розміри! Кожен гібрид функціонально пристосований до певних умов. Вони самі себе адаптують шляхом довготривалих мутацій та зміною будови тіла. В певних межах, звісно, — землянин замовк, помітивши обриси бази над світло-жовтою рівниною.

— Бачу гібридів, — гострий зір Норда вирахував істот, завмерлих біля зруйнованих стін.

— А я розвідника засік на даху. В мить просвітлення карун зупинив наступ гібридів. Тепер вони твої. Що робитимеш?

— Звикатиму до них, — синтет стиснув пальцями золотий трикутник влади. Поки товмачем і посередником буде Ларсен, але це тимчасово. Норд Зейн говоритиме мовою гібридів за допомогою інтерпретатора, бо підняти свій звуковий діапазон вище двадцяти тисяч герців будова голосових зв’язок поки не дозволяє. Синтет міркував розширити власні можливості подальшою модифікації організму. Нічого надскладного в тому немає, а Норд позбудеться механічно-електронних пристосувань.

— Нас зустрічають, — Ларсен притишив швидкий біг псевдоброна. — Бачу Мей і Крука. Нарешті повертаюся до своїх! Ти не уявляєш, яке це щастя після десяти років поневірянь побачити рідний дім!

— Уявляю, — глухо буркнув синтет. Настрій зіпсувався в передчутті розмови. Саме зараз треба провести дізнання та викрити зраду.

За пів сотні метрів до воріт Ларсен тонким писком зупинив псевдобронів. Гібриди синхронно підняли середні лапи, й вершники зіслизнули на землю.

Першою підбігла Мей, обняла Ларсена. Слова зайві. Жінка не злякалася, коли хустина з’їхала набік, відкривши спотворене обличчя. Мей ледь здригнулася, в очах біль, смуток і радість одночасно.

— Я страшний, проте такий же милий, — сумно пожартував землянин.

— Не сумніваюся… з поверненням, — жінка поцілувала Ларсена, повернулася до Норда. — Я дуже рада тебе бачити, — Мей хотіла обійняти синтета, але зустріла ворожий погляд і заціпеніла, не знаючи куди подіти простягнуті руки.

— Скоріше зраділа б моїй смерті, — картограф відштовхнув жінку. — Ти спільниця Трола Вегера. Де він переховується?

— Що? Я заодно з Тролом? — Мей безпорадно глянула на Крука й Ларсена.

— Поясни, братику, в чому її підозрюєш? — Ларсен бачив, як запалюється гнівом старший розвідник. Не вистачало влаштувати бійку між своїми.

— Дай відповідь на одне просте питання, — очі Норда були злими як ніколи, і Мей почувалася наче під багатотонним пресом. — Ти особисто перевіряла фільтри для кисневої маски?

— Це звичайна процедура. Я взяла на складі запечатаний ящик з позначкою свіжих та принесла до танка, — Мей знову перезирнулася з Круком. — Щось не так з ними?

— Ти ще питаєш? Жоден не був свіжим! Отож я роблю висновок, що ти діяла заодно з Тролом. Він же марив мене здихатися.

— Я не бажала твоєї смерті. Я чекала на кожне повідомлення, хвилювалася, коли зв’язок пропав, думала… було боляче втратити ще одного…

— Замовкніть обидва, бо ці ваші розборки добром не скінчаться! — втрутився Ларсен. — Мей знала про саркофаг. Я довірив їй таємницю після загибелі Орта й наказав, у разі моєї смерті, діяти на свій розсуд. Мей тебе активувала, коли над базою нависла загроза. Як ти це зробила?

— Ввела код, запустила програму активації та під'єднала адаптер модифікації з введеними даними про склад атмосфери Оффи.

— А як бути з Шердом? — допитувався Норд.

— До чого тут Шерд? — не зрозумів Ларсен.

— Він канючив код від саркофага.

— Я йому фальшивий підсунула.

Норд підозріло зиркав то на Ларсена, то на Мей:

— То до чого та клоунада з ящиком?

— Ніхто на базі не повинен був знати про твої специфічні особливості. Такі були інструкції Ларсена. Я їх чітко виконувала. А ящик… ящик міг підмінити Трол Вегер, який крутився на складі. Я винна лише в тому, що піддалася на вмовляння й відпустила Трола до корабля.

— Він не злетить, — втрутився Крук, все ще пінячись образою за Мей. — «С-12М», як і «Плутон», застряг на планеті.

— Що з людьми? — Норда покинули останні сумніви щодо вини Мей. Картограф повірив Ларсену.

— Без поняття. Наші, окрім двох, живі й здорові. Фізику Торселлу вдалося уникнути смерті в танку. Він десь у лісі… мабуть, — Крук загородив собою командорку, захищаючи її.

Картограф з-під лоба поглядав на старшого розвідника й жінку, поступово приходячи до тями. Холоднокровний синтет перетворився на емоційного чоловіка, котрому стали близькими прості людські почуття. От вже й ненависть розбурхалася. Не до Мей, а до Трола, який загубив купу життів та мав намір знищувати все живе на своєму кривавому шляху. Глухим, повним ледь стримуваного гніву голосом Норд сказав:

— Вегер прорветься до "Плутона" і потрапить на "Спіку". Якщо це станеться, нам буде непереливки. Розвідник постарається вбити всіх свідків.

— Який «Плутон»?! — Крук підійшов до Норда впритул з явним наміром поставити на місце знахабнілого картографа. — Ти глухий, чув мої слова?!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍