Волтер Айзексон - Стів Джобс

Нема того, нема сього. Деякі з них звучать приблизно так: «Та пішли ви к бісу, як можна було таке зробити?». Зазвичай я не відповідаю людям на листи, але я відписав: «Ваші батьки дуже би пишалися тим, що з вас виросло». Комусь не подобається назва iPad, і так далі. Мене то трохи пригнітило сьогодні. Такі речі можуть вибивати з колії.

Він отримав один привітальний дзвінок того дня — від глави адміністрації президента Обами, Рами Емануеля. Стів також зауважив за вечерею, що президент не телефонував йому з того часу, як обійняв посаду.

Уїдливість публіки притихла, коли iPad з’явився в продажу й люди одержали можливість потримати його в руках. Як Time, так і News Week поставили його на обкладинку. «Одна з причин, чому про продукти Apple складно писати, це те, що навколо них створюється надто багато шуму й перебільшень, - висловився Лев Гросман у часописі Time. — Інша причина полягає в тому, що інколи ці «перебільшення» виявляються правдою». Його основним зауваженням

- доволі слушним - було: «Попри те, що це чудовий пристрій для споживання контенту, він нічого не робить для того, щоби сприяти його створенню». Комп’ютери, особливо Macintosh, стали інструментами, які дозволяли людям створювати музику, відео, веб-сайти й блоги, за допомогою яьоїх можна було поширювати інформацію по всьому світі. «iPad зміщує акценти зі створення контенту до простого поглинання і управління ним. Це перетворює вас на німого, пасивного споживача шедеврів інших людей». Джобс прийняв цю критику близько до серця - і вирішив, що в наступній версії iPad буде те, що спонукатиме користувача до творчості.

Підпис на обкладинці NewsWeek звучав так: «Що такого прекрасного в iPad^ Усе». Деніел Льоне, який раніше, після презентації, споганив його своїм коментарем про «Снукі», переглянув своє ставлення. «Моєю першою думкою, яка виникла, коли я спостерігав за демонстрацією Джобса, було, що нічого тут немає особливого, - написав він. - То просто збільшена версія iPod Touch, чи не так? Тоді мені випала можливість покористуватися iPad, і мене вразило ось що: я захотів такий самий!» Льоне, як і інші, усвідомив, що це був улюблений проект Джобса, який утілив у собі все, що той сповідував. «У нього є надприродна здібність зварганити продукт, про який ми навіть не здогадувалися, що він нам потрібен, - писав він. — Закрита система може бути єдиним способом передати тех-но-дзенівський досвід Apple, який зробив компанію відомою».

Більшість суперечок з приводу iPad точилося навколо питання, чи його закрите програмне забезпечення є блискучою ідею, а чи приреченою на провал. Google почав відігравати роль, схожу на ту, яку Microsoft зіграла, у 1980-х роках, пропонуючи мобільну платформу Android, яка була відкритою і могла використовуватися всіма компаніями, що випускали комп’ютерне залізяччя. Fortune висвітлила одну з таких суперечок на своїх сторінках. «Немає виправдань закритості», — писав Майк Коупленд. Але його колега Джон Фортт заперечив: «Закриті системи мають погану репутацію, але вони чудово працюють, а користувачі виграють від цього. Ймовірно, жодна людина в технічному світі не довела це більш переконливо за Стіва Джобса. Зв’язавши докупи залізяччя, програмне забезпечення і послуги, а також уважно контролюючи їх, Apple постійно має можливість здійснити стрибок, опередивши своїх суперників, і випустити відточені продукти». Вони погодилися, що iPad стане найкращим випробуванням доцільності такого рішення з часів оригінального Macintosh. «Apple вивела свою репутацію затятих контролерів на абсолютно новий рівень завдяки чипові А4, який забезпечує пристрій енергією, - написав Фортт. - Купертіно тепер має повний контроль над силіконом, пристроєм, операційною системою, Арр Store і системою внесення оплати».

Джобс поїхав у магазин Apple в Пало-Альто незадовго до обіду

5 квітня - у той день, коли iPad надійшов у продаж. Деніел Коткі - його близький товариш із Ріда, з яким вони колись глушили коноплі, а також співробітник із часів започаткування Apple, який більше не тримав зла на Стіва за те, що той не дав йому засновницьких акцій, - також прийшов туди.

- Минуло п’ятнадцять років, і я хотів знову його побачити, — пригадував Коткі. — Я схопив його й сказав, що буду використовувати iPad як нотатник зі словами для своїх пісень. У Стіва був прекрасний настрій, і ми класно потеревенили після всіх тих років, що минули.

Пауел з їхньою наймолодшою дитиною, Ів, спостерігала за цим з кутка магазину.

Возняк, який колись був ініціатором пропозиції, щоби відкривати все, що стосувалося «залізяччя» і програмного забезпечення, продовжував переглядати цю думку. Воз — як він це часто робив

- простояв усю ніч з іншими ентузіастами, чекаючи в черзі, поки відчинять магазин. Цього разу він був коло FairMally Сан-Хосе на своєму сеґвеї (двоколісний електросамокат. - Прим. пер.). Журналіст запитав, що він думає про закритість екосистеми Apple.

—Apple саджає вас у дитячий манеж і тримає там, але в тому є і якісь переваги, - відповів він. - Мені подобаються відкриті системи, але я

— гакер. Більшості людей хочеться мати пристрої, які нескладні у використанні. Геніальність Стіва полягає в тому, що він знає, як спростити речі, і для цього інколи потрібно контролювати все.

Питання: «Що на твоєму iPad?» цілком замінило «Що на твоєму iPod?». Навіть працівники адміністрації президента Обами, які вважали iPad ознакою своєї техно-гіповості, бавилися в гру, основним правилом якої було відповідь на питання: «А що у тебе?». Економічний радник Ларі Саммерс мав інформаційний додаток {арр) Bloomberg, скрабл, а також «Записки федераліста». Глава адміністрації президента Рам Емануель мав безліч газет, радник з питань комунікацій Білл Бартон — «Ярмарок суєти» і один повний сезон телевізійного серіалу «Загублені», а радник Девід Екс-елрод — записи Головної бейсбольної ліги та NPR (Національного громадського радіо).

Джобса збентежила історія, яку він переказав мені, написана Майклом Ноером на Forbes.com. Ноер читав роман у жанрі наукової фантастики на своєму iPad під час візиту на молочну ферму в сільській місцевості на північ від Боготи, що в Колумбії, коли бідний шестирічний хлопчик, який прибирав стайні, підійшов до нього. Ноеру було цікаво, як дитина зреагує на цей пристрій, тож дав його хлопчикові. Без будь-яких указівок, не маючи жодного досвіду роботи з комп’ютерами, малий почав використовувати його інтуїтивно. Він водив пальцями по екрану, запускав програми, бавився в пінбол. «Стів Джобс розробив потужний комп’ютер, яким може користуватися неграмотний шестирічний хлопчик без будь-яких указівок, - написав Ноер. - Якщо це не магія, то я не знаю, що то таке».

Менше ніж