Волтер Айзексон - Стів Джобс

умови, якщо Ноцера не буде це публікувати. Ноцера поставився з повагою до цього прохання і згодом написав, що проблеми зі здоров’ям у Джобса - це не лише «справа житейська», а «вони не впливають на його життєдіяльність, і це не повернення раку». Джобс надав Ноцері більше інформації, ніж він розповідав своїм акціонерам і членам правління компанії, але не все було цілковитою правдою.

Частково через інформацію про здоров’я Джобса на початку липня 2008 року ціна на акцію Apple впала з 188 доларів до 156 наприкінці місяця. Покращенню справ не сприяло й те, що в кінці серпня газета Bloomberg News випадково надрукувала попередній некролог Джобса, який потім опинився на сайті Роззяв (Gawker.com. — Прим, пер.). За кілька днів Джобс спромігся на цитату Марка Твена, коли відвідував щорічний музичний захід. «Чутки про мою смерть значно перебільшені», — сказав він під час запуску нової лінії пристроїв iPod. Та його худорлява постать не була надто переконливою. До початку жовтня акції впали у ціні до 97 доларів за штуку.

Того місяця Дат Моріс з Universal Music мав зустрітися з Джобсом в Apple. Натомість Джобс запросив його до себе додому. Мо-ріс здивувався, коли побачив, наскільки Стів був хворий і як йому все боліло. Моріса саме мали вшанувати на гала-концерті в Лос-Анджелесі за «Місто надії», яке збирало гроші на боротьбу з раком, і він хотів, щоби Джобс також був там присутній. Джобс уникав благодійних заходів, але зараз вирішив узяти участь — і заради Моріса, і заради, власне, мети заходу. Захід проводився у великому наметі на пляжі Санта-Моніка, і Моріс розповів двом тисячам гостей, що Джобс подарував музичній індустрії нове життя. Виступи Стіві Нікса, Лайонела Річі, Еріки Баду та Ейкона продовжувалися до ночі, і Джобсу стало холодно. Джиммі Айовайн дав йому свого светра з капюшоном, щоби той зігрівся, і він цілий вечір так і сидів у капюшоні.

- Стів був такий хворий, такий замерзлий, такий худий, - пригадував Моріс.

Досвідчений журналіст, який писав про технологічні новинки у Fortune, Брент Шлендер того грудня звільнився з часопису, і його лебединою піснею стало спільне інтерв’ю з Джобсом, Біллом Ґейтсом, Енді Ґроувом і Майклом Делом. Таке було важко зорганізувати, і вже за кілька днів до того, як розмова таки мала відбутися, Джобс відмовився.

- Якщо вони запитають чому, просто скажи їм, що я - козел, -сказав він.

Ґейтс дратувався, але потім дізнався про його стан здоров’я.

- Звичайно, у нього була дуже поважна причина, — сказав Ґейтс.

— Він просто не хотів про це говорити.

Все стало очевиднішим, коли 16 грудня Apple оголосила, що Джобс відміняє свій запланований виступ на Macworldy січні - форумі, який він використовував для запуску нової продукції протягом останніх одинадцяти років.

Блоґосфера розірвалася спекуляціями про стан Джобса. Багато тієї інформації мало ненависний запах правди. Джобс був розлючений і відчував вторгнення на особисту територію. Його також дратувало те, що Apple не особливо активно заперечувала ту інформацію. І 5 січня 2009 року він написав і розповсюдив оманливого листа, в якому стверджував, що пропускає цьогорічний Macworld, бо хоче провести більше часу зі своєю родиною. «Як багато хто вже знає, у 2008 році я втрачав вагу, — додав він. — Мої лікарі вважають, що знайшли причину, і це гормональний дисбаланс, котрий краде протеїни з мого тіла, яке має бути здоровим. Складні аналізи крові підтвердили діагноз. Ліки від цієї недуги — дуже прості».

У цьому була частка правди, але дуже невелика. Один із гормонів, який виробляє підшлункова залоза, називається глюкагон, і він — протилежність інсуліну, ґлюкагон змушує печінку розчиняти цукор в крові. Джобсова пухлина пустила метастази в його печінку і руйнувала її. У підсумку його тіло пожирало саме себе, і лікарі прописали йому ліки для пониження рівня глюкагону. У нього не було гормонального дисбалансу, і всі процеси траплялися через те, що рак поширився й на печінку. Він був в особистому запереченні щодо цього і також хотів заперечувати це на публіці. На жаль, це було юррщично неможливо, бо він керував публічною компанією. Але Джобса дратувало те, як пишуть про нього у блогосфері, і він хотів нанести удар у відповідь.

На той час Джобс був дуже хворий, незважаючи на свої оптимістичні твердження та нестерпний біль. Він пройшов уже другий етап лікування від раку, що призвело до важких побічних ефектів. Його шкіра почала пересихати і тріскатися. У своїй гонці за альтернативними рішеннями він полетів до міста Базеля у Швейцарії, щоби спробувати експериментальну гормональну радіотерапію. Він також пройшов експериментальне лікування, розроблене в Роттердамі і відоме як радіонуклідна терапія пептидних рецепторів.

За тиждень після все наполегливіших юридичних консультацій Джобс врешті погодився піти на лікарняний. 14 січня 2009 року він оголосив про це в іншому листі до працівників Apple. Спочатку він звинувачував блоґґерів і пресу у своєму рішенні. «На жаль, цікавість до мого особистого здоров’я продовжує викликати тривогу не лише в мене і моїх рідних, а й у всіх решти в Apple, — писав він. І потім визнав, що його лікування «гормонального дисбалансу» було не таким простим, як він уважав досі. - За останній тиждень я дізнався, що мої проблеми зі здоров’ям серйозніші, ніж я думав до цього». Тім Кук знову візьме на себе його щоденні обов’язки, але Джобс запевнив, що він залишатиметься директором, буде брати участь у вирішенні важливих справ і вже до червня повернеться.

Джобс консультувався з Біллом Кемпбелом і Артом Левінсо-ном, які займали подвійні посади: були його консультантами з питань здоров’я і співкерівниками компанії. Але решта членів правління не була так вповні проінформована, й акціонери перебували в невіданні. Це спричинило деякі юридичні непорозуміння, і відділ розслідувань почав виясняти, чи компанія не приховувала «матеріальної інформації» від акціонерів. Сприяння поширенню неправдивої інформації, яка могла цікавити фінансових вкладників компанії, означало б шахрайство і кримінальний злочин. Оскільки Джобс та його магія були настільки тісно пов’язані з поверненням Apple, здавалося, що його здоров’я підпадає під ці стандарти. Але то був темний бік закону, адже право на особисте життя керівника мало також братися до уваги. Було особливо важко триматися того балансу у випадку з Джобсом, який цінував приватність свого особистого життя і водночас був таким утіленням компанії, яким не був жоден інший директор. Він також не полегшував завдання. Стів став дуже емоційним, часто багато говорив