Анна Алаіс - Прокляття некроманта, Анна Алаіс

— Він переселявся з тіла до тіла.

— Он як... Тепер зрозуміло, чому свого часу мене не стратили.

— Як би гірко мені не було почути це від нього, але Селар вже не вважає Шалластхадар своїм домом, — голос Сандро так само був позбавлений будь-яких емоцій. — Тому я не можу судити напевно, чим саме він керувався, пощадивши тебе.

— Сандро, — тихо покликав Охтар, показавшись з-за сусіднього стелажу. – Я знайшов потрібні книги. Забирати артефакти?

— Так, подивися, що з ними можна зробити. Я незабаром до тебе приєднаюся.

Десятий Повелитель підхопив залишений на стелажі пакунок і знову зник за стелажами.

— Васкаедре, — Сандро покликав п'ятого Повелителя. — Ти перевірив решту печер?

— Так, з Дерцканом, — бойовий некромант показався в арці, що з'єднувала бібліотеку із сусідньою печерою. — Є трохи кісток, деякі інгредієнти, дрібка отрут… Ще — одяг, — погляд Васкаедра зупинився на Суртазі. — Гадаю, тобі він не завадить.