Cuttlefish That Loves Diving - Повелитель таємниць, Cuttlefish That Loves Diving

!

Сигналити!

З димарів вивергався густий дим. Звук механізмів було ледь чутно під звуком корабельного гудка.

Джаггернаут вирушив з гавані. Всі були шоковані, коли дві головні гармати на носі корабля вистрілили в безлюдний острів на своєму шляху.

! ! !

Бум! Бум! Бум!

. =

Земля здригнулася, коли пил злетів у небо. Ударні хвилі розтікаються, утворюючи хвилі в морі.

= !

Задоволений, Агусіда повернувся до натовпу і оголосив: «З цього дня судний день впаде на сімох піратів, які називають себе адміралами, і чотирьох, які називають себе королями». Вони можуть тільки тремтіти від страху!

Це кінець їхньої епохи. Тільки панцерник буде блукати морями, незалежно від того, чи мають пірати сили Потойбіччя, кораблів-привидів або проклятих кораблів.

, ?

Головний секретар Агусіда навмисне запитав: «Чи не можуть вони побудувати свої власні панцерники?»

=

Дехто з дворян і членів парламенту кивнув, відчуваючи, що такої можливості не можна усунути.

, ! ! 60 - , 12 !

Агусіда відразу ж посміхнувся і повільно похитав головою, відповідаючи: Неможливо! Це ніколи не буде можливим! Для будівництва нашого панцерника знадобилися три великі об'єднання вугілля і сталі, масштаб з більш ніж двадцяти сталеливарних заводів, 60 вчених і старших інженерів з Гарматної академії Баклунда і Прітцової морської академії, дві королівські верфі, майже сотня заводів запасних частин, Адміралтейство, суднобудівний комітет, кабінет міністрів, рішучий король з відмінною далекоглядністю і велика країна з річним виробництвом сталі в 12 мільйонів тонн!

.

Пірати ніколи цього не доб'ються.

, !

Сказавши це, він зупинився і підняв руки, перш ніж схвильовано вигукнути: «Пані та панове, до нас настала ера гармат і військових кораблів!

9 -

Володар таємниць - Розділ 9 - Записна книжка

9

Розділ 9 Зошит

= .

Після півгодинного відпочинку Чжоу Мінжуй, який тепер вважав себе Кляйном, нарешті одужав. Тим часом він виявив, що на тильній стороні його долоні тепер було чотири чорні крапки, які утворювали маленький квадрат.

.

Ці чотири чорні плями швидко зникли і зникли, але Кляйн знав, що вони все ще ховаються в його тілі, чекаючи, коли їх розбудять.

; ? , ? .

Чотири плями, що утворюють квадрат; Чи відповідає це чотирьом шматкам основної їжі в чотирьох кутах кімнати? Чи означає це, що в майбутньому мені не потрібно буде готувати їжу і я зможу негайно виконати ритуал і співи? Кляйн зробив припущення.

.

Це може здатися непоганим, але поява плям була зловісною, і речі, які не розуміли, завжди лякали.

=

Той факт, що ці незрозумілі китайські ворожіння з Землі могли спричинити тут наслідки, дивне переселення уві сні, таємниче бурмотіння, яке мало не звело його з розуму під час ритуалу, а також таємничий і триповий сірий світ, про значення якого він навіть не здогадувався, змусили Кляйна тремтіти в спекотну червневу погоду.

,

Найдавнішою і найсильнішою емоцією людства є страх, а найдавнішим і найсильнішим страхом є страх перед невідомим. Він згадав цей вислів, коли гостро переживав страх перед невідомим.

У ньому було безпрецедентне і непереборне бажання налагодити контакт з таємничим доменом, дізнатися більше і дослідити невідоме. У ньому також був суперечливий менталітет втечі, який змушував його вдавати, що нічого не сталося.

=

Інтенсивне сонячне світло світило через вікно на стіл. На столі наче були посипані крупинки золота. Кляйн подивився на письмовий стіл, відчуваючи, ніби зіткнувся з теплом і надією.

=

Він трохи розслабився, і його охопило сильне почуття втоми.

Його повіки були важкі, як свинець, і постійно заплющувалися. Мабуть, це був комбінований ефект безсонної ночі та виснажливої зустрічі.

. - ,

Кляйн похитав головою і піднявся за допомогою столу. Він спіткнувся до двоповерхового ліжка, зовсім не звертаючи уваги на житній хліб, розставлений у чотирьох кутах кімнати. Він заснув відразу після того, як ліг.

! !

Стогніть! Стогніть!

. =

Кляйна розбудили напади голоду. Коли він розплющив очі, то відчув себе молодшим.

!

Все одно відчувається невеликий головний біль. Він потер скроні і сів. Він був такий голодний, що міг з'їсти коня!

. - .

Він повернувся до столу, поправляючи сорочку. Він узяв сріблястий кишеньковий годинник із виноградного листя.

!

Па!

.

Кришка кишенькового годинника відчинилася, і друга стрілка цокнула.

Пів на дванадцяту. Я спав три години, Кляйн поклав кишеньковий годинник назад у кишеню полотняної сорочки, ковтаючи.

, 24 , 60 , 60

На Північному континенті в добі було 24 години, за годину — 60 хвилин, за хвилину — 60 секунд. Чи кожна секунда проходила тут з однаковою швидкістю в порівнянні з Землею, Кляйну було невідомо.

. —!

У цей момент він навіть не міг придумати такі терміни, як містика, ритуали або сіруватий світ. Його розум був зайнятий одним — їжею!

! !

Він залишав думки після їжі! Тільки тоді він міг працювати!

Кляйн підняв з чотирьох кутів буханці житнього хліба і, не вагаючись, витер на ньому найдрібніші порошинки. Одну з них він планував приготувати собі на обід.

. ,

Він вирішив покопатися в підношеннях, тому що мав із собою лише п'ять пенсів, і в його рідному місті існувала традиція їсти підношення. Зрештою, жодних помітних змін у хлібі не відбулося. Краще було бути ощадливим.

=

Звичайно, пам'ять і звички, залишені оригінальним Кляйном, також зіграли свою роль.

. ,

Використовувати дорогий газ лише для освітлення кімнати було величезною тратою часу. Отже, Кляйн дістав піч і закип'ятила нею воду, додавши трохи вугілля. Він ходив, чекаючи.

.

Будь-хто захлинувся, з'ївши ці буханці житнього хліба без води.

,

Отакої. Життя з м'ясом лише на вечерю буде жахливим Ні, стривайте, це вже виняток. Мелісса дозволила б нам їсти м'ясо лише двічі на тиждень, якби не моє майбутнє інтерв'ю, подумав Кляйн, озираючись довкола, голодний. Йому не було чим зайнятися.

.

Його очі, здавалося, стали жадібними, коли він поглянув на фунт баранини в шафі.

.

Ні, мені потрібно почекати, поки Мелісса з'їсть його разом, подумав Кляйн, похитавши головою, і відкинув ідею приготувати половину прямо зараз.

. =

Незважаючи на те, що він часто їв на вулиці, він все одно розвинув деякі базові кулінарні навички, живучи у великому місті на самоті. Його страви не були смачними, але принаймні їстівними.

. =

Кляйн розвернув своє тіло, щоб баранина не спокушала його. Потім він раптом зрозумів, що зранку теж купив горох і картоплю.

!

Картопля! У Кляйна відразу ж