Ксана Рейлі - Будеш моєю, Роксолано, Ксана Рейлі

Я просто стояла, дивлячись, як Дженк завдає удари Андрію. Від шоку та здивування не могла й слова вимовити. Зізнаюся чесно, мені подобалося дивитися на це видовище. Особливо, коли колишній скиглив на асфальті. Я навіть усміхнулася, бо розуміла, що так йому і треба. Та все ж, Дженк теж трохи постраждав. Андрій намагався віддавати здачу, тому декілька разів зачепив хлопця.

— Все, достатньо! — сказала я, коли помітила, що до нас прямують журналісти.
Вони без вагань почали клацати своїми фотоапаратами, а я намагалася відтягнути Дженка.

— Ей, вставай! — голосно крикнула я до хлопця, а він, здається, тільки зараз прийшов до тями. — Цей козел не заслуговує цього.

Дженк повільно піднявся, а тоді, кинувши розлючений погляд на Андрія попрямував у сторону стоянки.

— Тобі має бути соромно, — крізь зуби сказала я колишньому, коли нахилилася до нього, а тоді плюнула йому в обличчя.

Він скривився та витер рукою мою слину.

— Ти про це ще пошкодуєш!

Мені більше не хотілося його слухати, тому я просто розвернулася та попрямувала за Дженком. Думала, що журналісти зараз почнуть в мене розпитувати різні подробиці, але вони знайшли інший об'єкт уваги. Андрій не встиг встати на ноги, як почав розказувати, що Дженк божевільний.

Я одразу ж помітила неподалік авто хлопця, тому швидко сіла всередину.

— Вибач, що так сталося, — сказала я й краєм ока глянула на нього. — Здається, буде синяк. Треба тобі прикласти щось холодне до цього місця.

Я обережно доторкнулася своїми пальцями до червоного знаку на його щоці, а потім поспішно забрала руку.

— Нічого страшно, — буркнув хлопець. — Це ж не вперше.

— Мені так соромно за цю ситуацію, — я важко видихнула.

— Він тебе ледь не вдарив, — Дженк похитав головою. — Той паскудник ще мало отримав від мене.

— Якщо чесно, то мені подобалося дивитися, як ти його бив, — сказала я з легкою усмішкою. — Знаєш, що я зробила?

— Що? — спитав хлопець та виїхав зі стоянки.

— Плюнула йому в обличчя, — я засміялася. — В прямому сенсі. Шкодую, що не вдарила його ногою в одне місце.

Я злісно подивилася у вікно та склала руки на грудях. Не розумію, чого він добивається і навіщо це все йому?

— Мені цікаво, чому ти з ним взагалі зустрічалася? — раптом спитав Дженк після декількох хвилин мовчання.

— Я думала, що це кохання з першого погляду. Останнім часом помічала, що він якийсь дивний та і мною вже не так цікавився. Постійно говорив, що у нього робота, а на мене не вистачає часу. Як виявилося, він мені зраджував з іншою. Я застукала їх в ліжку, уявляєш? Як в дешевих мильних мелодрамах, — я істерично засміялася, — а зараз просто не розумію, що він хоче отримати з цього.

— Гроші, — сказав Дженк та знизав плечима. — Тепер розумію, чому ти така.

— Яка? — я різко подивилася на хлопця.

— Невпевнена у собі, — почав він, — слабка, але вдаєш, що сильна.

Ти завжди намагаєшся показати, що тобі байдуже на все, але це не так.
 

— А ти так добре мене знаєш? — буркнула я. — Скільки ми знайомі? Рік, два, десять? Ні, всього лише декілька днів. Та знаєш, я теж спостережлива. Тебе ще досить хвилює те, що твоя колишня проміняла Дженка Аслана на багатого бізнесмена.
 

— Принаймні, вона хоч мені не зраджувала, — огризнувся хлопець.
 

— Якщо ти не зловив її на цьому, то це не означає, що так і було. Звідки ти можеш знати, що вона не спала з тим бізнесменом, коли була з тобою?
 

— Я впевнений у ній, — серйозним тоном сказав Дженк та зосередився на дорозі.
 

— В Андрієві я теж була впевнена, але…
 

— Не порівнюй своє становище з моїм. В нас різні історії.
 

— Звісно, — я ображено подивилася у вікно. — Моя не настільки жалюгідна.
 

Решту дороги ми їхали мовчки, і жоден з нас не хотів говорити. Взагалі мене розізлила ця вся ситуація, а ще Дженк так дивно поводиться. Якщо йому байдуже, тоді чому затіяв бійку з Андрієм? Здається, в цього хлопця справді хороші акторські здібності, якщо він так легко приховує справжні почуття.
 

— Чому ти його вдарив? — раптом спитала я, коли ми зупинилися біля мого будинку.
 

—Тому що він ображав тебе, а я таке не сприймаю, — просто відповів хлопець.
 

— Зрозуміло, — я відчинила дверцята авто та вийшла на вулицю.
 

— Мама запросила нас у гості цих вихідних, — раптом заговорив Дженк. — У неділю будуть посиденьки з родичами в її будинку.
 

— Яка причина? — поцікавилася я.
 

— Її день народження, — хлопець дивно усміхнувся, коли помітив моє розгублене обличчя. — Подарунок обереш сама. Я довіряю твоєму смаку, сонце.
 

— Та йди ти! — сердито сказала я і голосно гримнула дверцятами, коли зачиняла їх.
 

Різко розвернулася та попрямувала до свого будинку. Ще цього мені не вистачало. Мало того, що доведеться цілий день просидіти в неї вдома, так ще й доведеться подарунок купувати. В мене в голові навіть не вкладається, що можна подарувати такій жінці. Її вже нічим не здивуєш, але чомусь хотілося справити на неї хороше враження. Я похитала головою, бо мені зовсім не хотілося думати про це.
 

Коли я зайшла в будинок, то одразу ж налила собі бокал червоно сухого. Байдуже, що на вулиці білий день. Мені це зараз просто необхідне. Сівши на диван, я ввімкнула ноутбук. Так-так, в мене тут всі комфортні умови. Навіть не здивувалася, коли помітила, що весь Інтернет гудить про бійку. Один вираз обличчя Андрія мені був такий огидний, що я вирішила зробити дещо дуже дивне для себе.
Відкривши нову вкладку, я набрала ім'я Дженка та обрала собі один з серіалів, в яких він знімався. Найменший з кількістю тридцять п'ять серій, але кожна серія триває майже дві години. Не знаю, що на мене найшло, але я таки почала дивитися цей серіал. Це був серйозний сюжет про сина мафіозі, якому довелося боротися з несправедливістю. Як не дивно, але головним героєм був саме Дженк. Хоча у фільмі його було звати Мерт Дуймаз. Не дивно, що стільки дівчат божеволіють від нього. Таке відчуття, наче проживаєш кожен момент з головним героєм. Актор з нього справді чудовий. Я могла б навіть закохатися, от чесно! Єдине, що мене дуже сильно дратувало — це його партнерка в серіалі. Така дратівлива, а ще й прочитала в одному інтернет-журналі, що в них імовірно був роман. Цю акторку я вже записала в список тих, що мене бісять.