Альона Чихічина - Заздрість-злочин, Альона Чихічина
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Кілька місяців потому в невеликому містечку на півдні Європи відкрилась галерея з назвою "night". Художниця, що її заснувала, не давала інтерв’ю, носила темні окуляри і не дозволяла себе фотографувати.
Але на стінах її галереї висіли картини, які мали дивне знайоме світло — і тінь.
Альбіна дізналась про галерею випадково. Вона дивилась на фото нової виставки й зупинилась. На одній із картин була... вона. Її обличчя.
Підпис:
"Ті, хто виживають — пам’ятають."
Чудово. Ось фінальне завершення повісті, де минуле наздоганяє обох — і все стає на свої місця.
Фінал. Картина останнього вибору
Альбіна довго дивилася на ту фотографію.
Це не могло бути випадковістю.
Марго жива. Вільна.
І знову виставляє своє мистецтво, ніби знущається.
Вона не звернулася до поліції. Ні.
Цього разу — вона вирішила закінчити все сама.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Заздрість-злочин, Альона Чихічина», після закриття браузера.
