Сергій Олексійович - Мої 18, Сергій Олексійович

Ось, наприклад ця сусідка. Хоч вона і доросла, та все одне дуже симпатична та приваблива жінка. Треба обов'язково якось з неї неодмінно познайомитися. Але як? І я почав розробляти "підступний" план.

Ії звали Юля. Прізвища звісно я не знаю. В сусідньому під'їзді вона живе. Темне русяве волосся до пліч. Невеличка така на зріст наче дівчинка. Та по обличчю видно, що їй років так, мабуть, вже за тридцять. А можливо і молодше. Я ж в неї паспорта не питав.

Бабусі біля під'їзду, ті що всі про всіх знають, називали її одним коротким словом. Не можу тут його написати. Та ці бабусі про кого завгодно можуть ще й не таке сказати.

Я бачив її декілька разів. Але ми з нею не віталися та не розмовляли. Мабуть, тому, що ми не знали один одного. Та із якого б переляку я став би лізти до незнайомої мені людині. Ну, то й  що, що вона моя сусідка?В цьому домі багато людей живе. Так що до кожного лізти?

Але така вона була мила. І щось таке в неї було. Можливо гарна фігура. І ще мені подобалась, що дівчина ця завжди одягається пристойно. Любить все таке  кольорове.

Якась ми з нею перетнулися в магазині. Моя сусідка по дому, щось собі купувала з продуктів і в черзі вона опинилася зі мною.Поспішати було нікуди. Був приємний серпневий теплий день. Чому б не допомогти дівчині, подумав я. І почав чекати на виході.