Лана Рей - Як (не) закохатись у королеву секонд-хенду, Лана Рей

16 Кіра

Сьогодні я почувалась найбільшою невдахою в цілому світі.

Боячись того, що якийсь вродливий ловелас розіб'є моє ніжне, дівоче серце, я вирішила, що краще зустрічатись  із серйозним  хлопцем - ботаном.

Я була впевнена, що він не зрадить і не покине мене, бо на нього ніхто не позариться.

І що в результаті? Ярик мене покинув, заявивши, що зустрів неймовірну дівчину, яка ідеально йому підходить.

Мені дуже цікаво, де цей герой - коханець міг зустріти свою ідеальну дівчину? 

Ярик тільки те і робить, що постійно вчиться і ходить до своїх репетиторів. Мабуть, що там і зустрів. 

Це просто якийсь трендець! Мене навіть ботан покинув. Дарма я рятувала цього казанову в окулярах від Буцефала. Хай би показав цьому зрадливому розумнику, де раки зимують.

Я відчувала, як моя самооцінка стрімко прямувала до нуля. Я точно невдаха. Не просто невдаха, а чемпіон серед усіх невдах.

Не те, щоб Ярослав розбив мені серце, але все одно мало приємного. 

Розповім Ларці, вона не повірить.

Саме від цих  сумних думок мене відірвали Кирило і Назар, що нахабно всілися за мій столик. Ціла їдальня у їхньому розпорядженні, але вони обрали всістися саме біля мене. І постраждати спокійно не дадуть через те, що мене вперше в житті кинув хлопець.

- Чого сумуєш, Гордієнко? - поцікавився Назар, попиваючи свій виноградний сік.

- Мене Ярослав кинув, - зітхнувши, відповіла я.

Почувши це, Назар вдавився соком.

- Тебе покинув пуголовок? - Недовірливо запитав Кирило.

- Так. Сказав, що зустрів свою ідеальну дівчину. Уявляєте?! Ну, що зі мною не так? Тепер я почуваюся жалюгідною дурепою.

- Ну, що ти таке кажеш, мала? Ти - вродлива і розумна дівчина, а той чотириокий пуголовок на тебе не заслуговує. Вище ніс, Гордієнко. - почав заспокоювати мене Кир.

Оце я дожилася... Мене вже навіть мажори втішають.

- Яке дивне співпадіння. Уявляєш, Кіро, на вихідних Кир теж зі своєю дівчиною розбігся, - промовив Назар, чомусь хитро посміхаючись.

- Раз ми з тобою тепер вільні і незалежні, то чому б нам не сходити разом на вечірку до Назара? Трохи розважимось... Як думаєш, Кіро?- Дуже неочікувано запропонував Кир.

- Навіть не знаю... Я маю подумати...

- Що там думати, Кіро? Я чекаю на вас обох в суботу о десятій вечора у себе вдома, - нахабно втрутився Назар.

- Добре, але у мене є одна умова...

- Ти серйозно, Гордієнко? Двоє найпопулярніших хлопців цієї школи запрошують тебе на круту вечірку, а ти ставиш умови? - Поцікавився Наз.

- Я хочу, щоб ви запросили ще й мою подругу, Ларку, бо вона не пробачить мені, якщо дізнається, що я пішла на вечірку без неї.

- Без проблем. Приходьте разом із подругою, - великодушно погодився Назар.

- Домовились, - відповіла я, посміхнувшись.

Уявляю, як Ларка зрадіє, коли дізнається, що потрапить на вечірку до мажорів.

- Радий бачити, що ти трохи повеселіла, Кіро. Не вистачало ще, щоб ти псувала собі настрій через того блазня, промовив Кирило, ставлячи переді мною тарілку з вишневим пирогом і чай.

І коли він встиг все це принести?

Я подякувала Киру і взялась смакувати свій десерт.

Хлопці розмовляли про якісь дурниці, а я відчувала, що моя печаль через того невірного ботана танула, як морозиво на сонці.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍