Анна Харламова - Tattoo кохання та coffee , Анна Харламова

   — А ще до когось так вороже ставився, як до мене? — вона знизала плечима і сама відповіла: — Навряд. Тож, вперше і доводиться вмовляти. 

   — Вибач, — я знову щиро промовив ці рідкі для мене слова.

   — Вибачила, але не працюватиму на тебе. 

   — На Кейсі.

   — Я не працюватиму в кафе, — вона поправила сумку і потягнулась почухати Луну та Лео, бо ми вже були на місці. Я не вмовив її сьогодні, але… намагатимусь це зробити завтра. 

   — Дякую, що підвіз. Це було востаннє. Тепер тобі не доведеться панькатись зі мною, — Дакота взялась за ручку, але я її зупинив, торкнувшись руки. Вона прослідкувала поглядом на наші руки, а потім поглянула мені в очі.

   — Я не завжди був таким козлом. І я погоджуюсь з тим, що перегнув палицю. Кейсі на тебе чекатиме.

   — На тебе теж і не тільки вона, а ще Джей з ножем, — Дакота усміхнулась, та Знизавши плечима, обережно забрала руку з моєї руки. — Дякую, що підвіз, Рендалле.

   — До завтра, Зернятко. 

   Вона похитала головою, мило усміхнулась, і вийшовши з машини, нахилившись промовила:

   — Не ображай новеньких. Ти не знаєш, як і кому важко іноді в цьому житті. Не думай, що лише тобі було важко, — вона затремтіла, - чи то від спогадів, чи то від холоду і обійняла себе руками. — Бувай. 

   Вона зачинила дверцята, мило усміхнулась і поспішила обійти авто, щоб піти по доріжці до свого будинку. Я відчинив вікно і крикнув їй у слід:

   — До завтра.

   Дакота обернулась через плече і відповіла:

   — Ми сусіди, тож напевно іноді будемо бачитись… хтозна, може і до завтра. 

   Від цих слів мені стало жарко, хоч у вікно прослизав холодний, сирий вітер. Я усміхнувся, дивлячись, як вона йде доріжкою, відчиняє двері і зникає в будинку.

   — Точно до завтра. 

   Завівши двигун, я поїхав додому разом зі своїми друзяками, щоб подумати над тим, як вмовити Зернятко знову працювати в кафе. 

Запрошую до продовження історії  Рендалла та Дакоти. Книга “Tattoo кохання та tequila” вже на сайті. 

Готуйтеся до шаленого кохання, емоцій, перепалок, спайсі сцен, стрибків через роки, пліток, таємниць, міцної дружби та ще багато чого класного.

Подяка.

Дякую, мій коханий за підтримку з неба. Кохаю тебе.

Дякую, моїм батькам та родині за віру в мене. Люблю вас.

Дякую, родині мого чоловіка за підтримку. Люблю вас.

Дякую, мої дорогі читачі за те, що так гарно прийняли Рендалла та Дакоту. Продовжуємо слідкувати за їхньою історією у книзі “Tattoo кохання та tequila”. 

Дякую, усім нашим захисникам та захиницям. 

Дякую, Богу за те, що пишу. Люблю тебе батьку. 

Кінець