Олена Гриб - Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
***
Баміал застиг біля відчинених навстіж воріт, як загнаний звір. Дикувато озирнувся, серйозно роздумуючи, чи не помчати назад уздовж вулиці. Блекка на високих підборах, навряд чи кинеться за ним.
Ні, не спрацює.
Тобто сьогодні він її напевно позбудеться, але в майбутньому пані Чарра продовжить кампанію щодо облаштування особистого життя. Можливо, ідея одружити з собою власника «Лілій» не покине її до осені. І що ж, стати на місяці самітником? Нізащо!
Рект опанував себе й повернув на обличчя маску привітності. Без тіні дратівливості кивнув ейроні, що спішила до нього, швидко роззирнувся, вишукуючи в натовпі знайомі фізіономії…
Ось тільки його увагу привернула незнайомка.
Трохи за двадцять, скромна світла сукня, мінімум прикрас, розгублений погляд… Вона стояла віддалік, невпевнено смикала білу стрічку, вплетену в довгу русу косу, і начебто збиралася піти геть.
Баміал ніколи не мав труднощів під час спілкування з жінками. Він звик бути в центрі уваги. Дивовижного Баміала Ректа любили і розпещені панночки з інтелектом моху, і ділові жінки, які керували власними підприємствами.
Торговець кинувся до дівчини, що його зацікавила, без тіні сумнівів.
– Дозвольте запросити вас на танець, прекрасна пані!
– Ніхто ж не танцює, – заперечила вона, помітно знітившись від такого натиску.
– От і добре! Заодно перевіримо, скількох ми спонукаємо приєднатися до танцю!
Блекка пригальмувала біля них, зло тупнула ніжкою.
– Негідник! – прошипіла голосно. – Не думай, що я відступлюсь!
Рект навіть не обернувся. Самовільно схопив засмаглу ручку незнайомки, доторкнувся до неї губами…
І відчув щось схоже на шок, тому що його відштовхнули!
***
– Якого помийного демона вам від мене треба?! – Рунка, яку Рітта і Міка спільними зусиллями витягнули на свято, щоб трохи розважити, і яка почувалася серед ейронів вкрай незручно, не збиралася зносити нахабство власника «Лілій». – Впадайте за кимось із них! – Вказала на зграйку елегантних дам, що палко обговорювали вплив печива на фігуру. – Ваше коло спілкування отам!
Баміал не образився.
– Я гадки не маю, хто ви, – заявив, чарівно усміхаючись. – Знаю лише: ви в мільярд разів прекрасніші за Блекку Чарру і ви щойно врятували мене від жахіття.
– Можете не вірити, але я – напівзлиденна покоївка, з якою хотіли одружитися заради посагу! Що, знайомство закінчено? – Рунка розвернулася і швидким кроком вибігла за ворота.
Рект наздогнав її за огорожею. Заступив шлях, витер доріжки сліз м'якою бавовняною хустинкою, обійняв, заспокійливо поплескав по спині.
Від такого нахабства у Рунки перехопило дух. Поки вона вирішувала, чи обмежитися усним посиланням, чи (свідків немає, боятися нічого!) врізати багатому хлющу так, щоб цей день відклався в його пам'яті на віки вічні, Баміал відсторонився.
– У нас більше спільного, ніж ви гадаєте, – вимовив м'яко. – Можете не вірити, але я – торгаш без роду й племені, на якого полює скажена ейрона. Потанцюємо?
Його погляд був наполегливий і непримиренний. Рект точно знав, чого прагнув. Зараз йому хотілося добре провести час із тією, що чимось зачепила. Начхати на решту світу. Всім не догодиш, а вищому товариству й поготів.
Рунка опустила очі й ніяково переступила з ноги на ногу. Повертатися назад після втечі здавалося ганебним, але вимогливі очі чоловіка, що стояв навпроти, не залишали вибору. До того ж кому яке діло? Блекка і не таке витворяє, але їй усе прощається. Ексцентрична дама. Ейрона з трепетною душею.
– Я не танцювала з шістнадцяти років.
– Я не танцював ніколи. Послухайте, та ми ж ідеальна пара!
Рунка й не помітила, як пішла разом із Ректом.
Пищали скрипки, надривалася флейта… Баміал прибріхував щодо танців – йому вдавалося потрапляти в такт значно краще, ніж неповороткому ейрону з пишною дружиною та юним аристократам, які витанцьовували під тільки їм чутну музику.
Рунка дозволила веселощам витіснити неприємні думки. Вона кружляла до знемоги і реготала, дивлячись на Блекку, що з горя давилася тістечками. Якоїсь миті їй спало на думку, що вміння розважатися, як і будь-яка інша навичка, без практики забувається. І дякувати богам, що Рект вчасно нагадав про це.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Шазілір. Полум'я нового дня, Олена Гриб», після закриття браузера.