Волтер Айзексон - Стів Джобс

місяців. «У нас немає потужностей, - відповів Вікс. - Сьогодні жоден із наших заводів не виготовляє скла».

«Не переймайся», — заспокоїв його Стів. Це приголомшило Вікса. Він був веселим і впевненим у собі чоловіком, але не знав про Джобсовий ефект викривлення реальності. Вікс відповів, що хибна впевненість не переборе інженерних труднощів. Але це була звична для Джобса поведінка. Він дивився на Вікса не кліпаючи. «Так, ви можете це зробити, — сказав Стів. - Ставайте до роботи. Ви можете».

Коли Вікс закінчив переповідати історію, похитав головою від подиву.

- Ми зробили це за шість місяців, — сказав він. — Ми виготовили скло, якого ніколи раніше не виготовляли.

Завод у Гаррісбурзі, в штаті Кентуккі, який випускав рідкокристалічні дисплеї, майже повністю перейшов на цілодобове виробництво скла.

— Ми кинули на це наших найкращих інженерів і науковців, і все вийшло, — сказав Вікс.

У просторому Віксовому офісі є лише один спогад у рамці - повідомлення Джобса, яке він надіслав у день, коли вийшов iPhone. «Ми б не впоралися без вас».

Дизайн

У багатьох важливих проектах, як-от у першому епізоді «Історії іграшок» та відкритті мережі магазинів Apple, Джобс робив паузу перед закінченням і все ретельно перевіряв. Так само він зробив і з дизайном iPhone. У первинному дизайні було задумано вставити скляний екран в алюмінієвий корпус. Одного понеділкового ранку Джобс зазирнув до Айва. «Я не стулив очей минулої ночі, — сказав він. - Тому що зрозумів: він мені не подобається». Це був найважливіший продукт компанії після першого комп’ютера Macintosh, і він йому, бачте, не подобався. Айв, до свого жаху, зрозумів, що Джобс мав рацію:

— Пам’ятаю, як соромно мені стало, що він мусив висловити свої міркування.

Проблема полягала в тому, що вони прагнули сконцентрувати всю увагу на дисплеї iPhone, а насправді вийшло, що корпус суперничав із екраном. Увесь телефон здавався занадто маскулинним, раціональним, механічним. «Хлопці, ви вбили себе, працюючи над цим дизайном дев’ять місяців, але ми його переробимо, — сказав Стів команді Айва. — Ми працюватимемо ночами й на вихідні. Також можемо видати пістолети, щоби ви нас пристрілили просто зараз». Команда не протестувала. Вони погодилися з Джобсовим рішенням.

- Цей момент в Apple я згадую з найбільшою гордістю, - сказав Стів.

Відповідно до нового дизайну тонкий корпус із нержавіючої сталі з жолобком мав дозволити дисплею зі «склу горили» доходити майже до країв. Кожна деталь «грала» з екраном. Новий вигляд був строгим, але водночас привітним. Його хотілося пестити. Це також означало, що треба переробляти монтажну плату, антену і розташування процесора всередині, але Джобс лише підганяв зміни.

— В інших компаніях виставили б на продаж те, що вже зроблено, — сказав Фейдел, - Але в нашій - натиснули на кнопку й почали все заново.

Однією з відмінностей дизайну, котра відображала не лише Джобсовий перфекціонізм, а й його жагу контролю, було те, що прилад дуже щільно складений докупи. Корпус неможливо було відкрити, навіть щоби змінити батарею. Як і з найпершим Macintosh, Стів не хотів, щоби люди длубалися всередині. До речі, коли в 2011-му в Apple дізналися, що в деяких сервісних центрах, котрі не належали до мережі компанії, відкривають корпуси мобільників iPhone 4, замінили малесенькі гвинтики на зламостій-кі шурупчики Pentalobe. їх неможливо викрутити викрутками, доступними в продажу. Оскільки iPhone не мав змінної батареї, то його можна було зробити набагато тоншим. А для Джобса тонший означав кращий.

- Він завжди казав, що тонке — прекрасне, - розповів Тім Кук.

— Це помітно по всій продукції. У нас найтонший ноутбук, най-тонший смартфон. Ми також випустили тонкий iPad, а згодом зробили його ще тоншим.

Запуск

Коли надійшов час запустити iPhone, Джобс, як зазвичай, подарував часописові попередній огляд. Він зателефонував Джону Г’юї, головному редактору Time Inc., й одразу почав із кульмінації; «Це найкраща річ з усього, що ми будь-коли випускали». Він хотів надати Time ексклюзив, «але оскільки в Time нема нікого достатньо розумного, щоби достойно написати про це, я віддам інформацію комусь іншому». Та Г’юї познайомив його з Левом Ґросманом, тямущим у технологіях журналістом (і романістом). У своїй статті Гросман вдало підмітив, що в iPhone насправді було небагато нових характеристик, вони просто були вдосконалені. «А це важливо. Коли наші пристрої не працюють, ми переважно звинувачуємо самих себе або в тупості, або в тому, що не прочитали інструкцію, або що в нас занадто товсті пальці... Коли наші пристрої зламані, ми теж почуваємося зламаними. І коли хтось їх нам перемонтує, нам стає краще», - йшлося в статті.

У січні 2007 року на відкриття, що відбулося в Сан-Франциско, Джобс запросив Енді Герцфельда, Білла Еткінсона, Стіва Возняка й команду Macintosh 1984 року — так само, як на запуск іМас. З усіх презентацій ця, мабуть, була найкращою. «Час від часу з’являється продукт, котрий змінює все», — почав Стів. Він послався на два попередні приклади: перший Macintosh, який «змінив усю комп’ютерну індустрію», і перший iPod, який «змінив усю музичну індустрію». Потім він плавно підвів до продукту, що збирався запустити: «Сьогодні ми представляємо три революційні продукти цього класу. Перший — це широкоекранний iPod із сенсорним контролем. Другий — революційний мобільний телефон. Третій — неперевершений пристрій для спілкування в Інтернеті». Він ще раз повторив список, а тоді запитав: «Ви зрозуміли? Це не окремі пристрої, а один, і називається він iPhone».

Через п’ять місяців iPhone надійшов у продаж, і Джобс разом із дружиною пішли до магазину Apple в Пало-Альто, щоби насолодитися успіхом. Позаяк він часто заходив туди в день надходження продукту, там на нього вже чекали фанати. Вони вітали його, ніби він - Мойсей, який зайшов купити Біблію. Серед прихильників були й Герцфельд і Еткінсон. «Білл простояв у черзі всю ніч», - сказав Герцфельд. Джобс помахав йому рукою і засміявся. «Я послав йому один», — сказав він. Герцфельд відповів: «Йому треба шість».

Блоґґери відразу нарекли iPhone «Христовим телефоном». Але конкуренти твердили, що 500 доларів - це трохи забагато за успіх.

— Це найдорожчий телефон у світі, — сказав Стів Болмер із компанії Microsoft в інтерв’ю каналу CNBC. — Але він не є привабливим для бізнесменів, бо не має клавіатури.

І знову Microsoft недооцінила Джобсовий винахід. До кінця

2010 року Apple продав дев’яносто