astrohameleon - Коханці Астрополіса. Крихітка для чемпіона., astrohameleon

Частина 12. Дебела "крихітка" і чемпіон.

Частина 12. Дебела «крихітка» і чемпіон.

Як здавалося Поні, після відбуття батька та брата з Луни-202, час почав тягнутися довго. Їй навіть стало сумно, оскільки Мамуна більше не докучала їй своїми злісними витівками і усі свої сили та енергію віддавала роботі. Закеріас Семакі також покинув свій планетоїд і вже вкотре подався у невідомому напрямку швидко та без попередження, але королева Тамаріс залишилася.

На перший погляд здавалося, що її не надто цікавлять події та справи, які відбуваються у її королівстві, але з допомогою посередників та інших довірених осіб, з якими постійно підтримувала зв'язок, вона таки займалася ними, хоч і знаходилася дуже далеко від своєї рідної планети.

А ще, Пона була вражена тим, як королева доволі швидко змогла пристосуватися до життя серед людей. Також вона була захоплена малими космічними перегонами, хоча раніше навіть не підозрювала про їх існування, як і про пілотів-гонщиків з Трімолайї, які цього року також приймали участь у цих змаганнях. Лише завдяки цьому популярному та видовищному дійству, вона вирішила затриматися на Луні-202 і дочекатися його грандіозного завершення.

Оскільки у місті їй нічим було зайнятися, то вона досить часто навідувалася на туристичну базу, щоб провести кілька годин у компанії Пони, яку вважала цікавою особистістю і мало не своєю подругою. На щастя, з нею можна було багато про що поговорити, окрім політики. Щоб уникнути неприємних конфліктів та непорозумінь, зазвичай, вона уникала розмов про неї з цивільними особами.

Тож, і цього вечора, коли білявка затрималася у офісі, королева Тамаріс навідалася до неї. Як і всі інші мешканці та гості, що знаходилися на Луні-202, вони разом дивилися чергову трансляцію з космічних перегонів по місцевому телебаченню. Звісно, можна було попросити техніка Даміано чи Тутмоса доставити їх до імпровізованого оглядового майданчика, що знаходився біля велетенського панорамного ілюмінатора, але обоє були зайняті: перший – роботою, а другий – владнанням проблем у власній родині.

Королева та Пона з цікавістю та захопленням спостерігали за змагальним дійством, але разом із цим у кожної була своя мета. Якщо королева іноді робила ставки під час трансляцій тих гонок, у яких приймали участь її співвітчизники, то білявку цікавив лише Курт Метьюз. Не зрозуміло чому, але вона сумувала за ним і їй дуже хотілося його побачити.

Ось і цього разу тривала трансляція змагання першої півфінальної сотні пілотів-гонщиків з різних команд на космічних болідах. Взагалі воно вже підходило до завершення і коментатори називали імена тих пілотів-гонщиків, які пройшли до фіналу. А ось у другій сотні мав стартувати Курт Метьюз разом з іншими пілотами-гонщиками, які змогли до неї потрапити, зокрема з: Тревісом Джонсом, Елвісом Шуманом та Дмитром Тарновим, яких вважали фаворитами у цій групі півфіналістів. Тож, дійство обіцяло бути дуже насиченим та цікавим.

Дивлячись на великий голографічний екран, що завис у просторі посеред робочого кабінету Пони і який генерувала робоча консоль, королева Тамаріс помітила на ньому вже знайомий демонічний криваво-червоний космічний болід класу «голем» з потворною пикою зеленого диявола на його боку. Він і належав єдиному пілотові-гонщику з планети Трімолайя, який зміг дістатися півфіналу. Техніки з команди «ДЖУ-ДЖУ» вже почали готувати його до старту.

- Так дуже хочеться, щоб він здобув перемогу у змаганні на космічних болідах, - промовила королева.

- Як я бачу, за тиждень Ваша Величність стали справжньою фанаткою малих космічних перегонів, - зауважила Пона і мило усміхнулась.

- Можна і так сказати. Ніколи б не подумала, що колись цікавитимусь чимось подібним і, боюся, що моє захоплення космічними перегонами поступово перетворюється на залежність…

- Але ж Ви майже не робите ставки, - знову зауважила білявка з милою посмішкою на обличчі.

- Розумієш, Помпонія, справа зовсім не у грошах та їх примноженні за рахунок гри на тоталізаторі, а у спортивному інтересі. Я – доволі забезпечена пані, тому маю досить спокійне ставлення до грошей. Ці змагання дуже небезпечні, але водночас доволі видовищні, тому мені цікаво за ними спостерігати. Та й для поціновувачів гострих почуттів, вони – саме те, що треба, - пояснила королева.

- Невже на Трімолайї немає нічого подібного?

- Ні, немає, оскільки її середньостатистичне населення – особи релігійні, тому у вільний від роботи час віддають перевагу спокійним видам розваг та медитації. Але я відрізняюсь від них, а після того ще й як стала їхньою королевою, то втратила свій спокій назавжди. Тож, моє життя – бурхливе, тому і розваги я полюбляю відповідні.

- Дивно… - замислилася білявка. – У Закеріаса Семакі теж життя доволі бурхливе, але він зовсім не цікавиться перегонами і замість того, щоб у свій вільний час дивитися захоплюючу трансляцію, він просто сидить у кріслі і дрімає. Можливо, його вже старість застала?

- Ні, Помпонія, це – звичайна втома, адже життя у постійному стресі та напрузі таки виснажує. Але цікавість до космічних перегонів він все ж таки має, просто масштаб місцевих змагань за для нього не надто вражаючий.

- А що ж тоді може бути іще більш вражаючим ніж малі космічні перегони на сповненому складних перешкод та смертельної небезпеки спеціальному гоночному треку посеред мальовничого простору?

- Великі космічні перегони, - відповіла королева Тамаріс і на її обличчі з’явилася хитра посмішка. – І колись Закеріас Семакі приймав у них участь.

- Що?! – Пона була дуже здивована почутим.

- Саме так, тому тобі не варто дивуватися. Царевич – справжній шибайголова, у житті якого тієї миті траплялися не надто приємні події. На жаль, досить таки часто з поганими наслідками… Скільки знаю цього непосидючого індивіда, то можу сказати, що він, наче магніт, здатний притягувати до себе різні проблеми, негаразди та людей з сумнівною репутацією чи досить багатим кримінальним минулим. А ще, у нього завжди була ціла купа боргів, які потрібно було вчасно повернути. І саме тому він приймав участь у великих космічних перегонах, з метою отримання великих призових коштів після перемоги у них. Тож, тоді, як-не-як, то був чи не єдиний, більш-менш законний спосіб здобути велику суму грошей задля сплати боргів. А ще, під час тих змагань, він вже мав залежність від адреналіну…

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍