Колектив авторів - Давня історія України (в трьох томах). Том 2: Скіфо-антична доба

class="title6">

585

Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 44.

586

Пичикян И. Р. Ордерная архитектура Северного Причерноморья VI—V вв. до н. э. // ВДИ. — 1975. — № 1. — С. 122—126; Его же. Малая Азия... — С. 146—147; Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 44—46.

587

Анохин В. А. Указ. соч. — С. 24 и сл.

588

Толстиков В. П. Указ. соч. — С. 46—47.

589

Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 50 и сл.; Кругликова И. Т. Сельское хозяйство Боспора. — С. 28, 30, 49 и сл.; Масленников А. А. Сельская территория Европейского Боспора в античную эпоху // Автореф. дис. ... докт. ист. наук. — М., 1993.

590

Античные государства Северного Причерноморья. — С. 162 и сл.

591

Блаватский В. Д. Античная археология и история. — С. 59.

592

Шелов Д. Б. Монетное дело Боспора. — М., 1956. — С. 20 и сл.; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 24 и сл.

Не зовсім зрозумілим лишається зображення мурашки, в якому варто вбачати символ Мірмекію. Можливо, громадяни цього поліса зробили найбільший внесок у будівництво храму Аполлона, на відзнаку чого їхня полісна емблема ставилася на монетах з легендою АПОΛ.

593

Брашинский И. Б. Афины и Северное Причерноморье. — М.; Л., 1953. — С. 91 и сл.

594

Ростовцев М. И. Эллинство и иранство на юге России. — Пгр., 1918. — С. 122; Его же. Скифия и Боспор. — С. 158; Масленников А. А. Население Боспорского государства в VI—I вв. до н. э. — М., 1981. — С. 12, 90.

595

Блаватский В. Д. Античная археология... — С. 17.

596

Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 81.

597

Жебелев С. А. Указ. соч. — С. 84, 91; Гайдукевич В. Ф. Боспорское царство. — С. 76, 148.

598

Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 81.

599

Грач Н. Л. К характеристике этнического состава населения Нимфея в VI—V вв до н. э. // Демографическая ситуация в Причерноморье в период Великой греческой колонизации. — Тбилиси, 1981. — С. 265—266.

600

Шургая И. Г. Пантикапей // АГСП. — 1984. — С. 60.

601

Там же. — С. 63—64.

602

У боспорських написах прийнята форма імені Спарток.

603

Ашик А. Б. Боспорское царство. — Одесса, 1848. — Ч. 1. — С. 18; Ростовцев М. И. Эллинство и иранство... — С. 27—32; Блаватский В. Д. Архаический Боспор. — С. 44; Его же. Пантикапей. — С. 56.

604

Шелов Д. Б. История... — С. 13.

605

Яйленко В. П. Ольвия и Боспор... — С. 286.

606

Блаватская Т. В. Указ. соч. — С. 26—40; Брашинский И. Б. О некоторых династических особенностях правления боспорских Спартокидов // БДИ. — 1965. — 1, — С. 118, 126.

607

Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 83—85; Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 418; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 27.

608

Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 86; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 27.

609

Можливо, як вважають деякі дослідники, лише припинилось карбування монет з легендою АПОА (Шелов Д. Б. Монетное дело Боспора. — С. 30), яке, на думку В. А. Анохіна (Указ. соч. — С. 27 и сл.), знову розпочалося через 15 років.

610

Останнім часом В. П. Яйленком розроблено дещо іншу хронологію правління Спартокідів: Спарток І (438—432), Селевк І (432—429/419), Спарток II (429/419— 403) (?), Сатир І (403—390), Левкои І (390—351) і т. д. Однак діяльність Спартока II автором не розкривається і невідомо, на яких джерелах він базується (Яйленко В. П. Ольвия и Боспор... — С. 286, 307).

611

Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 407 и сл. (з детальним аналізом); Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 88—89 (з наведенням 22 груп згадок про ранніх Спартокідів у наративних джерелах).

612

Виноградов Ю. Г. Полис... — С. 410 и сл.

Загальновизнана концепція щодо титулатури Спартокідів була піддана критиці Ю. Г. Виноградовим, який переконаний у відсутності будь-якої філіації інституту архонтату Археанактідів (Спартокідів) з політичною практикою Пантикапею чи інших боспорських полісів. Титул архонта був обраний боспорськими правителями, як і сицилійським Діонісієм тому, що він найбільше відповідав за своєю суттю і формою авторитарному тиранічному режимові. Цей політико-правовий термін утворився від дієслова «αρχω» та мав містити в собі одне з основних значень «правити, управляти, владарювати», що відзначено й Діодором стосовно Спартока (αρχην).

613

Ростовцев М. И. Государство... — С. 183.

614

Виноградов Ю, Г. Полис... — С. 415; Яйленко В. П. Ольвия и Боспор. — С. 286 и сл.

615

Ці гіпотези детально проаналізовано Ф. В. Шеловим-Коведяєвим. Див.: Шелов-Коведяев Ф. В. Указ. соч. — С. 90 и сл.

616

Див.: Там же. — С. 105. Деякі дослідники вважають, що в Німфеї перебував військовий загін афінян.

617

Шелов Д. В. Монетное дело Боспора. — С. 30—33; Анохин В. А. Указ. соч. — С. 29.

618

Фол А. Политика и культура в древна Тракия. — София, 1990. — С. 76—78.