Оксана Мрійченко - Тур за коханням. Частина перша, Оксана Мрійченко

— Пробач! — Діана продовжувала дірявити роздратованим поглядом Ксюшу, яка ввічливо кивнула їй на знак привітання. — Я твій піджак принесла. Він був брудний, тож довелося віднести в хімчистку.

— Дякую! Поклади он на той стілець.

Діана виконала його прохання і зупинилася неподалік від стільця Ксюші, явно не збираючись йти. А роздратування в її очах стало ще більше.

— Ще щось? — холодно звернувся до неї Матвій.

— Ні, — Діана кинула на Ксюшу ще один крижаний погляд.

— Тоді я тебе більше не затримую, Діано!

Губи головної адміністраторки стиснулися в тонку рішучу смужку, але вона мовчки кивнула. А потім гордовито вийшла з кабінету, причинивши двері. Матвій перевів погляд на Ксюшу і вона помітила, що в темно-сірі очі знову повернулося лагідне тепло.

— Вибач… — промовив він. — На чому ми зупинилися?

— Мені треба… знати твої вимоги, — Ксюша відкрила блокнот і суворо наказала собі зосередитися на роботі. — Що саме ти хочеш бачити на сайті?

— Я хочу детальні фото всіх номерів. Кожну кімнату плюс краєвиди з вікна. Якщо це люкс, то треба додати окремі фото ліжка, джакузі та інших атрибутів. Щоб людина могла здійснити віртуальну подорож номером.

— Добре, — кивнула дівчина, записуючи всі ці деталі в блокнот.

— Також потрібні фото екстер’єру. У моїх готелях є відкритий та закритий басейни, СПА, боулінг і більярд, розважальний комплекс для дітей, тренажерний зал, ресторан з літньою терасою, зелена зона для прогулянок, медпункт і ще багато чого іншого. Пляж біля готелю теж є моєю власністю, а для гостей доступні різні водні розваги — від звичного катання на «банані» до перегонів на водних мотоциклах. Все це теж повинно бути на сайті. Номери можна фотографувати лише тоді, коли вони вільні. Дівчата на рецепції знають цю інформацію і даватимуть тобі ключі. Спочатку працюватимеш тут, а потім в «Sky Royal Hotel».

— Добре. З чого мені почати?

— З моря та пляжу.

— Хочеш, щоб я спочатку сфотографувала пляж?

— Ні. Хочу, щоб ти трохи відпочила після вчорашньої пригоди, — на обличчі Матвія з’явилася легка посмішка. — Проведи свій перший день в Одесі на пляжі. Позасмагай на сонечку, покупайся в морі. А працювати почнеш завтра. Якщо будуть питання, ти маєш мій номер. Гарного дня, Ксюш!

Повернувшись до свого будиночка, Ксюша зателефонувала матері. Дівчина не стала розповідати найріднішій людині про пригоду з калюжею та про умови в яких її поселив замовник. Але сказала, що роботи багато, тож доведеться жити в Одесі не менше місяця. Поговоривши з матір’ю, Ксюша зателефонувала Поліні та розповіла їй про свої пригоди. Поліна закипіла обуренням, почувши опис умов, в яких поселили її найкращу подругу. І рішуче заявила, що «прославить» готелі Матвія гнівними вигуками на весь інтернет. Ксюша ледь заспокоїла подругу. Після тієї дивної миті в кабінеті сама вона вже не могла злитися на Матвія. Так, умови проживання жахливі… Але ж Матвій не зобов’язаний турбуватися про її комфорт і зовсім не тримає силою. Якщо не подобається, можна підшукати собі житло до смаку. Але на додаткові витрати дівчина була не готова.

Переодягнувшись в купальник, зручні шорти та футболку, Ксюша рушила до моря. Опинившись на пляжі, вона зняла свої легкі сандалі та ступила босими ногами на м’який пісок, прогрітий сонцем. Крихітні піщинки приємно лоскотали шкіру і Ксюша насолоджувалася кожним кроком. На пляжі було багато відпочивальників, але місця вистачало всім. Зупинившись неподалік від води, Ксюша постелила на пісок маленьке покривало, яке взяла з собою, роздягнулася до купальника, заколола своє густе волосся на потилиці та пішла до моря. Після прогрітого сонцем повітря вода здавалася холодною. Але вже за пару хвилин Ксюша звикла і з насолодою занурилася у м’які обійми моря. Легкі хвилі грайливо набігали на берег, наздоганяючи одна одну з тихим шелестом, а дівчина відчувала, що їй потроху стає краще. Море поступово забирало втому та важкі думки, заспокоювало прохолодою та неначе шепотіло, що все налагодиться. Ксюша з подивом помітила, що посміхається. Недарма кажуть, що море здатне лікувати депресію!

Ксюша гойдалася на хвилях хвилин двадцять, а потім вийшла на пляж і загорнулася в рушник. Помітивши неподалік металевий кіоск, від якого линули неймовірно спокусливі аромати, дівчина вирушила туди за обідом. Ціни цілком відповідали елітному статусу готелю та були захмарними. Але їсти хотілося сильно, тому вибору не було. Ксюша купила дві великі кукурудзи та рум’яну булочку із заварним кремом. Повернувшись до свого покривала, дівчина зняла рушник, зручно сіла та взялася за їжу.

Гаряча соковита кукурудза після купання здавалася особливо смачною і буквально танула в роті. Ксюша насолоджувалася нею, вдивляючись в неосяжну морську далечінь, аж раптом помітила боковим зором Матвія. Він був у тій самій блакитній футболці, що й зранку, проте білі штани змінив на легкі сині шорти та одягнув кепку. Матвій зупинився неподалік біля вільного шезлонга та легким рухом стягнув з себе футболку. Ксюша мало не подавилася кукурудзою. Божечки, яке ж гарне тіло! Позбувшись одягу, Матвій залишився лише у чорних плавках, зайшов у море та плавно пірнув у грайливі хвилі. Ксюша поспіхом відвела погляд. Дідько, не можна так витріщатися на свого замовника! Ще не вистачало, щоб він помітив! Ксюша витягнула з сумки телефон і відкрила сайт з майстер-класами для фотографів початківців. Очі вперто хотіли повернутися до Матвія, але дівчина рішуче придушила це бажання. Взявши булочку, Ксюша відкусила шматочок, зосереджуючись на читанні. І відволіклася лише тоді, коли на екран телефона впала довга тінь.