Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Класика » Приказки, Руданський 📚 - Українською

Руданський - Приказки, Руданський

158
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Приказки" автора Руданський. Жанр книги: Класика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 20
Перейти на сторінку:
class="v">А перед иззаду...»

«Чи не рака?» - «Рака, рака!»


«Бодай же вас, пане!


Найшли ж i ви в наших раків


Німецькі каптани!»








PROSIE SIЕ.





Розгулявся вражий німець,


Давай пиво пити.


Дaлi хоче на похмілля


Клаповуху вбити.




Не вважае, що й поросна...


«Zabic,- каже ,- Jane!»


Той i каже: «Szkoda zabic,


Во prosie siе, panie!»




Але німець підхопився,


Надувся, як рябець.


«Со to,- каже,- ze siе prosie?


Zeby plakal, zabic!»


_____________________________


Не питає, що й поросна...


«Бий,- каже,- Іване!»


Той i каже: «Шкода бити,


Пороситься, пане!»




Але німець підхопився,


Як несамовитий.


«Що то,- каже,- що проситься?


Щоб плакала - вбити!»








WODY!





Одягнувся німець паном,


Та грошей не має.


Ходить, бідний, по Варшаві


3 голоду вмліває.




Ходить, свище... Далі чує -


Десь музики грають,


Німець ближче, поглядає -


Аж пани гуляють.




«Зайду,- каже,- поживлюся!»


Входить до покою;


Але тілько бідний німець


За пopiг ногою -




Його в танець i втягнули...


Що робити з горя?


Хоч голоден, як собака,


Танцює, небора.




Протанцював разів кілька -


Нема відпочинку:


То та піде німця просить,


То та на годинку...




І знемігся бідний німець,


Підкосились ноги;


Та як раптом повернувся -


Гу-гуп до підлоги!




Засміялись пані зразу,


Разом заплескали,


Далі бачать, що не жарти,


«Wody!» - закричали,




Але німець iз підлоги:


«Nie trzeba! Nie trzeba!


Nie trzeba mnie,- каже,- wody,


A kawalek chlieba!» [29]








ЧИЙ TO СОБАЧКА?





Іде козак понад Буг,


Чумак попасає;


Коло нього песеня


На сонці куняє.




«А чиє то,- запитав, -


Песеня, чумаче?»


«А чиє ж? - говорить той.-


Звісно, що собаче!»




Іде козак понад Случ,


Hiмець попасає;


Коло нього песеня


На сонці куняє.




«А чиє то песеня?» -


Питає дурного.


«Моє!» - каже. А козак:


«Зроби й нам такого!»




22 июня






КОЗАК I КОРОЛЬ





Став багатий колись пан


Короля благати,


Щоб король йому зволив


Воєводство дати.




А король йому й сказав:


«Відгадай три штуки,


Відгадаєш - тогди на!


А як нi - на муки!




Перша штука: скілько зip


В небі серед літа?


Друга штука: покажи


Середину світа!




Третя штука: угадай,


Що думати буду?


I от тoбi цілий piк


Для твого розсуду!»




Відійшов багач назад,


Та так йому нудно!..


Не вгадати - так біда,


А вгадати трудно!




Сидить, плаче, неборак,


Козак проїжджає...


«Чого плачете ви так?» -


Старого питає.




Той i каже: так i так!..


«Не журіться, діду!


Коли так, то я за вас


На відвіт поїду!»




I палицю в руки взяв,


В кожух одягнувся,


Чорні вуса підбілив,


В чоботи узувся.




I чимдуж до короля.


Король оглядає.


«А що, пане, скільки зip?» -


3 міною питає.




А той поли закотив,


Чи як довелося.


«Скільки,- каже,- в нeбi зір,


Скільки тут волосся».




Задумався сам король


Від сього вщвіту.


«Ану,- каже,- покажи


Середину світу!»




А той палицю підняв,


Може, з піваршина


Та в підлогу нею гуп:


«Отут середина!»




Почухався наш король,


Ще раз поглядає.


«Що ж я думаю тепер?» -


Козака питає.




«Думаете, що я пан!»


«Або що за piчi?»


«То за piчi, що не пан,


А козак iз Січі!»




Засміявся наш король,


Подарував тому,


А козака відіслав


В золоті додому!








ПОРОШКИ





Заслаб мужик на живіт,


А дідич - лічити!


Дає йому порошки


Та й каже зажити.




А той щоби порошки


Випити з водою,


Нюхнув тілько paзiв п’ять


Та й сидить совою.




Пересидів цілий день -


Як рукою знялось.


Рано дідич запитав:


«А як тoбi спалось?»




«А спалося, пане мій,


Cпacибi вам, пане!»


«А порошки вci зажив?»


«Bci винюхав, пане!»




«Подякуй же,- каже, пан,-


Дідуневі свому!»


А сам тілько посвистав


Та й пішов додому.








ЛЬОДИ





Закликає пан на бал


Чумака старого.


Попоїв собі чумак


За столом усього


I льодами теє все


Смачно заїдає.


«Чи смачнеє тoбi се?» -


Пан його питає.


«Смачне, пане! - каже той,-


Саме як то часом


Восени буває борщ


3 квасолею разом».








ЧЕРЕВИКИ





У неділю мужика


Пані закликає


I на ярмарок його


3 просом посилає.




«Jedz-ze,- каже,- serce moj,


Sprzedaj miarkе prosa,


A со bgdzie, za to kup


Trzewiki, bo-m bosa!» [30]




От поїхав наш мужик,


Назад повертає.


«Со z, sprzedales, serce moj?» - [31]


Та його питає.




«Та продати то продав,-


Каже,- мірку проса,


А черевик - що питав


Все нема «бомбоса»!»








РЯТУЙ, БРАТЕ!





Під повстання два ляшки


На корчмі гуляють,


Цілуються, як брати,


Приязнь запивають.


Ото собі й запили


I поцілувались,


Але тілько москалі


В корчму увігнались -


Один циб через вікно,


Другого схопили.


Сей, бідняка, i кричить:


«Ratuj, bracie mlly!» [32]


А той собі до ліска


Скілько сили дує,


Тілько крикнув сьому раз:


«Niech ciе Bog ratuje!» [33]








КОЗАЦЬКІ КСЬОНДЗИ





Раз Хмельницький заявив


По військові свому,


Що хто пана приведе -


Дасть по золотому;




А хто ксьондза - тому три


Обіцявся дати!..


Пішли наші козаки,


Давай мудрувати.




Тілько пана де діпнуть,


Виголять чуприну


Та й i кажуть: «Пам’ятай!


Гляди, бiciв сину,




Як часами тебе наш


Спитає Хмельницький,


То ти, шельмо, говори,


Що ксьондз католицький».




То, бувало, приведуть...


«А хто ти?» - питає.


«А ксьондз!» - каже; то й козак


Плату забирає.




I такого ж тих ксьондзів


За тиждень прибуло,


Що i в Римі стілько ix,


Майбути, не було!








СМЕРТЬ КОЗАКА





Край Варшави два стовпи,


На стовпах дилина,


Під стовпами молодий


Козак з Чигирина.




I найстаршії пани


Смерть йому читають.


Прочитали - i кати


Мотуз натягають.




Але козак подививсь


На ляхву превражу,


Каже: «Стійте-но, пани,


Я щось вам іскажу!»




Ослабили мотузок,


Ляхи поступили,


А козак i каже їм:


«А то, пани милі,




Ви високо не кажіть


Мене підіймати,


Буде лучче вам мене


В спину цілувати!»








KURACJA OD OCZU

1 ... 15 16 17 ... 20
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Приказки, Руданський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Приказки, Руданський"