Ігор Кузьма - Від нікчеми до надлюдини

Дональд Джон Трамп (Donald John Trump) народився 14 червня 1946 року в родині, де було четверо дітей. Він був важкою дитиною і вже в молодшій школі відрізнявся нестерпною поведінкою. У 13-річному віці батьки вирішили відправити Дональда в Нью-Йоркську Військову Академію в надії, що хоч там його привчать до дисципліни. За час, проведений в Академії, Дональд збагнув справжній зміст конкуренції і зрозумів, що для досягнення бажаного непогано бути трохи агресивним. Найбільшу участь у вихованні Трампа прийняв його батько Фред. Вони були немов зліплені з одного тіста. Не дивно, що саме Дональд став улюбленцем Фреда: він виявився єдиним, хто зміг протистояти батьківській твердості, нестримному темпераменту і нелегкому характеру. Батько передав синові «у спадок» вимогливість, яка і допомогла Трампу стати найбільшим забудовником Нью-Йорка поствоєнного часу. Фред навчив сина сталості та вмінню впливати на мотивацію людини. Один з найважливіших уроків батька Дональда був присвячений тому, як використовувати гроші інших людей, перш за все платників податків, а також як за допомогою власної репутації одержувати високі дивіденди. Проігнорував Трамп лише один безцінний урок батька: як уникнути неприємностей, пов'язаних з подібним «підприємництвом». Перш ніж зануритися в світ ділових людей, Трамп, на вимогу батька, пішов вчитися в коледж. І незважаючи на незначні успіхи, в 1964 році батько відправляє сина в Університет Фордхам, звідки через два роки Трамп переходить в Університет Фінансів і Торгівлі Вартонської Школи штату Пенсільванія.

Поведінка Дональда відрізнялася від звичної поведінки студента: він не пив, не курив, а як плейбой прославився набагато пізніше. Навчання не стало для Трампа пріоритетом, він мріяв створити власну імперію. Його колишній однокурсник згадував, що Дональд постійно говорив про зміну манхеттенського горизонту. Допомагаючи батькові, Трамп зацікавився нерухомістю та вирішив, що хоче займатися цим бізнесом у що б то не стало, але ще серйозніше, ніж його батько. Ще коли Трамп навчався, він з батьком вирішив купити збанкрутілий комплекс з 1200 квартир під назвою Swifton Village в Цинцинаті, штат Огайо. Вражаюче, але фінансування цього проекту Трампів з боку держави перевищувало його реальну ціну, що дозволило підприємцям провести реставраційні роботи в будівництві, не вклавши ні цента. Комплекс було куплено менше ніж за $ 6 млн. і проданий протягом року за $ 12 млн. Дональд вчасно зрозумів, що уряд буде допомагати здобувати власність малозабезпеченим людям, і краще за всіх знав, як отримати таку допомогу. Цей випадок поклав початок діяльності майбутнього будівельного магната.

Але Дональду не завжди все давалося легко. Незважаючи на те, що його перші інвестиції були дуже успішними, він залишався незадоволеним. Дональд завжди виявляв величезний інтерес до Нью-Йорку. Він вважав, що це місто стане його золотим рудником. Приїхавши сюди, Трамп зняв, за його мірками, не найкращу квартиру в Манхеттені, проте сам переїзд дозволив йому перебувати в самому серці Нью-Йорка, де він отримав можливість прямого виходу на ринок нерухомості. Гуляючи вулицями, Дональд уважно вивчав будівлі. Він вважав, що в подальшому ці знання допоможуть йому створити власне ім'я. Трамп добре розумів: щоб проникнути в середовище сильних світу цього і «дістати» елітних клієнтів, йому потрібно заводити дружбу з політиками і відомими банкірами. Дональд поставив перед собою завдання увійти в закритий на той час клуб для багатіїв французького походження. Без вагомих рекомендацій здійснити цю мрію було практично неможливо. Тому Дональд вибрав інший шлях: молодий бізнесмен домагався зустрічей з керуючим клубу і, нарешті, став володарем заповітної картки. Членство в найпрестижнішому клубі фактично дало Трампу можливість контактувати з багатющими клієнтами: топ-менеджерами, нафтовими королями, профспілковими босами, процвітаючими моделями, — словом, завсідниками подібних закладів. Трамп став одним з них.

Далеко від сторонніх очей відбувалися фантастичні угоди, заключалися контракти. Перші кроки Дональда в Нью-Йорку в якості забудовника залишилися непоміченими. Незважаючи на те, що його цінові пропозиції були більш перспективними, ніж пропозиції його конкурентів, Трамп постійно зазнавав невдачі. Здавалося, його рання популярність і удача зникали. Можливо, причиною тому була юність і недосвідченість, які викликали сумніви у старших і досвідчених забудовників. Взявши у батька підйомний капітал, в 1974 році Трамп провів свою першу самостійну операцію. У збанкрутілої залізничної компанії Penny Central Railroad він купив побудований на початку XX століття і вже дуже старий готель Commodore, що примикав до вокзалу «Гранд Централ». Трампу вдалося умовити міську владу надати йому відстрочку сплати податків на власність на 40 років, банки — видати кредити на $ 70 млн. для фінансування будівництва на місці Commodore нового готелю, а Hyatt Corporation — надати свою марку. І скоро на місці старезного Commodore з'явився розкішний готель «Гранд Хайятт». З самого початку Трампу неймовірно щастило. Ще за кілька років до легалізації в 1976 році грального бізнесу в Атлантик-Сіті (штат Нью-Джерсі), він почав скуповувати там земельні ділянки. До 1982 року ця земля коштувала вже більше $ 20 млн. Але дійсно найбільшим нью-йоркським забудовником його зробила споруда Trump Tower. У 1979 році він отримав в багаторічну оренду за $ 45 млн. будівлю універмагу на розі П'ятої авеню і 57-ої вулиці Манхеттена. Будівля стояла поруч з бутиком Tiffany. «Нью-Йорк — це мінне поле. Ти труп, якщо не знаєш, куди ступаєш, — пояснював Трамп. — А Tiffany завжди займає краще місце в будь-якому місті світу. Я просто не міг пройти повз такої пропозиції». На місці універмагу він збирався побудувати величний будинок, в якому буде місце тільки першокласним магазинам, офісам і квартирам. Трамп швидко домовився з банками про кредит, але тут з'явилися несподівані труднощі. Мер відмовився надати податкові пільги на $ 50 млн., Він говорив, що закон розрахований на стимулювання будівництва недорогого житла, а не елітного комплексу. Весь амбітний проект опинився під загрозою. Дональд пішов до суду, але суддя встав на сторону міста. Апеляція також виявилася невдалою. Здавалося, Трампу доведеться змиритися. Але несподівано наступний суд зобов'язав муніципалітет надати Трампу податкові пільги. Потім Трамп назвав цю стратегію «битися, поки не переможеш» і завжди їй слідував.

Через три роки, в 1982 році, відбулося пишне відкриття чудового 68-поверхового Трамп-тауер, в той час найвищої і дорогої будівлі з армованого бетону в Нью-Йорку. У будівлі вражали шестиповерховий атріум, 25-метровий водоспад і вестибюль з обробкою з рожевого мармуру. Trump Tower став справжнім Клондайком. Тільки в 1988 році Трамп отримав з цієї будівлі $ 100 млн. (Ще $ 90 млн. отримали інші співвласники) і $ 30 млн. —