Анастасія Семенишин - Ворог номер один , Анастасія Семенишин

Вони обоє замовкли. Кожен намагався зрозуміти, як поступити далі.

— Ми завжди були суперниками, Адам. Але тепер ми стоїмо на межі чогось більшого. І я не можу точно сказати, чи це правильний шлях. — додала Алекс, дивлячись йому прямо в очі.

Адам не відповів відразу. Він просто сидів там, немов намагаючись обробити її слова.

— Я знаю, що ти хочеш сказати. І я не спробую тебе змусити до чогось, чого ти не хочеш. Але я не буду відступати, якщо це те, що ти теж хочеш. — він поглянув на неї, чекаючи її реакції.

Алекс замислилася. Вона розуміла, що їхній шлях не буде легким. Їхні родини, їхні принципи, їхні почуття — все це стояло між ними. Але з іншого боку, вона відчувала, що це може бути шансом на щастя, хоч і в суперечці з усім, чого вони завжди прагнули.

— Ти хочеш цього? — запитала вона, намагаючись розібратися у своїх власних емоціях.

— Так. Я хочу бути з тобою, але на твоїх умовах. — він подивився на неї уважно, ніби чекаючи її відповіді.

Алекс зробила глибокий вдих. Всі її страхи, сумніви й питання не зникли, але щось усередині підказувало їй, що цей момент — не кінець, а лише початок чогось нового.

— Тоді, давай спробуємо. Але я хочу бути впевнена, що ти розумієш, на що ми йдемо. — її голос став м’якшим, і на її обличчі з’явилася маленька усмішка.

Адам також усміхнувся.

— Я готовий, якщо ти готова. — його погляд був повний рішучості.

Це було лише початок нового розділу їхніх стосунків, але обоє відчували, що вони на правильному шляху.