Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Молодіжна проза » Мій фантастичний хлопець, Інна Романова 📚 - Українською

Інна Романова - Мій фантастичний хлопець, Інна Романова

52
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Мій фантастичний хлопець" автора Інна Романова. Жанр книги: Молодіжна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 15 16 17 ... 50
Перейти на сторінку:

- З поверненням в цей тлінний світ! – посміхаючись, сказав один з хлопців, - Айтішніци не поступаються айтішникам по дивацтвами і захопленості в процес. Ми зайшли, а ти навіть не помітила, настільки занурилася у вивчення системи. Привіт, я Костя - помічник капітана, вчуся на 4 курсі. Це Гриша, він мій одногрупник. А це - Ваня. Він другокурсник і майбутній геній програмування. Ще є Аліна і Тимофій. Вони прийдуть пізніше. Ось і вся наша команда в цьому році. Рідко беруть другокурсників, а першокурсників взагалі тільки пару разів брали в команду. Пам'ятаю тільки Алекса і Ваню за останні пару років, хто з першого курсу потрапив в команду. Ти, мабуть, особлива! - закінчив він.

- У неї швидкість реакції і командна робота на висоті. Буде нам відмінним захисником, - встряв у розмову Алекс, не відволікаючись від монітора, і активно працюючи пальцями. – Тільки її треба добре навчити. Я обіцяв Олексію особисто займатися з нею.

- Ну тоді переживати нема про що. Тільки не згуби молоду душу! – жартує Гриша.

- Ні, вона мені потрібна живою і здоровою, - відповів Алекс. Цікаво, для чого це я йому потрібна?

Вечір пройшов весело і дуже продуктивно. Хлопці показували мені основи атак, захисту і відступу. Від отриманої інформації голова трохи боліла, але я була щаслива.

- Нарешті прийшла, наш експерт з кібербезпеки! - сказала Світлана, коли я увійшла в кімнату. - Аню, ми тебе чекали-чекали, і в підсумку вже повечеряли. Там стоїть тобі порція, йди поїж, а то з голоду впадеш.

Я з вдячністю кивнула, вмилася, повечеряла і сіла за домашку.

Через годину північ, а я так і не потрапила в Небожителів. Треба зайти хоч привітатися, якщо Вовк онлайн.

- Привіт, - написала повідомлення чоловікові.

- Привіт, ти сьогодні пізно, - відразу відповів він мені

- Вся в навчанні. Нема коли навіть зітхнути, але мені подобається. Я з сьогоднішнього дня в команді університету з кібербезпеки, уявляєш? - ми з Вовком раніше обговорювали наші спеціальності, він теж айтішник, тому розуміє про що я - А ти як?

- У мене нове велике замовлення, сьогодні почав писати. Увечері теж зайнятий був. Зараз взагалі дуже насичений період у мене в житті. Кішечко, давай спати. Я, до речі, заявку в турнір оформив, ти точно хочеш брати участь? У тебе багато зараз інший активності.

- Звісно хочу. Нічого, дорогий чоловіче, впораємося! - я посміхнулася монітора. - Надобраніч.

- Солодких, дорога моя!

 

Алекс

Сьогодні був цікавий день. 

Моя Аня погодилася на участь в команді і я маю намір цим скористатися на повну. 

Так ... Зараз треба хакнуть цього Андрія і все про нього дізнатися - його звички, що він зберігає за інформацію і дізнатися його біографію. Зовсім не сподобався мені той інцидент, і погляд у нього такий був нездоровий, фанатичний.

Нічого собі ... в його телефоні було безліч фотографій з Анею. Ось вона йде по корпусу, а тут сміється над якимось жартом своїх подруг, а тут сама ввечері йде по парку.

Видаливши всі фотографії з телефону цього збоченця, написав йому послання:

«Якщо ще раз побачу, що ти стежиш за Анею, тебе чекатимуть великі проблеми. Я за тобою спостерігаю».

Тепер можна трохи попрацювати і спати.

 

Вранці ми з хлопцями поспішали на заняття по iOT інженерії.

- Алексе! - мене покликала якась дівчина. - Привіт! 

- Ми знайомі? - уточнив я, здається десь раніше її бачив.

- Ти мене не пам'ятаєш? - зовсім сумно промовила дівчина.

- Ні, - розвернувся і пішов по коридору в напрямку аудиторії, заняття ось-ось почнеться.

- Алексе, ну ти сьогодні побив рекорд за брутальністю, - сміється Ігор, - Ти як вбивця жіночих сердець, стріляєш прямо в лоб. Тобі не цікаво, що ця красуня від тебе хотіла?

- Не хочу розпорошаться на абсолютно нецікавих мені людей, взагалі все одно хто вона така і що хотіла, - біля мене хтось скрикнув, я обернувся і побачив, як тікає дівчина.

- Контрольний вистріл. Алекс заручників не бере, - коментує Ігор, широко посміхаючись. Рома поруч тільки зітхає і несхвально хитає головою.

- Пішли вчитися, - спокійно сказав у відповідь.

Після обіду написав Ані і домовився з нею зустрітися в тренувальному залі. Сьогодні ми будемо удвох займатися.

1 ... 15 16 17 ... 50
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій фантастичний хлопець, Інна Романова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій фантастичний хлопець, Інна Романова"