Едвард Ваді Саїд - Орієнталізм

як сателіт, 417 — 420; чільна роль на Сході, 14 — 15, 23, 30, 42, 140, 143, 376, 380; сприйняття Сходу, 11, 12, 23 — 24, 42, 143 — 144, 327; культурні взаємини зі Сходом, 380 — 392; геополітична ідентичність, 23 — 25; ідеал чистого знання у, 21, 26; імперіалістична якість знання у, 23, 379 — 383, 416, 417; успадковує орієнталістичну традицію, 17, 67 — 70, 143 — 144, 342, 356, 368, 369 — 380, 383 — 393, 398 — 416, 417 — 420; зацікавленість у сіоністській колонізації Палестини, 381, 450 — 451; обмежений досвід спілкування зі Сходом до другої світової війни, 376; орієнтальні паломники з, 251; та орієнталізм, 17, 23, 24, 28, 29 — 31, 41 — 42, 62; орієнталістська самовпевненість, 66 — 70, 143 — 145; розповсюджений образ араба у, 43, 369 — 373; роль на Близькому Сході, 12, 43, 381 — 382, 416, 417 — 420; і «третій світ», 66-67, 140, 143 — 145, 416

Стенгоуп, леді Естер Люсі, 233, 319

Стендаль, 225

Стівенс, Воллес, 16

Стокс, Ерік, 279

Сторрз, Рональд, 257, 308, 319

«Структура релігійної думки в ісламі» (Ґібб), 367

Суецький канал, 119 — 123, 128, 253, 254, 286

Сулеймани, до-Адамові, 89

Сунна, 319, 347

суспільні науки, 421; і традиція переваг над Сходом, 34, 69 — 70, 145, 146, 368, 373 — 380, 383, 416; європоцентризм, 131; інтердисциплінарність з орієнталізмом, 143, 395; на Близькому Сході, 373 — 380; «типи» у, 335 — 336

«Сучасний Єгипет» (Кромер), 277

суфійський містицизм, 319, 344, 348, 352

«Сучасні течії в ісламі» (Ґібб), 24, 141, 363, 364 — 365

«Талісман» (Скотт), 136, 252

Талейран-Перігор, Шарль-Моріс де, 108

«Танкред» (Дізраелі), 16, 137, 223, 252

Тассо, Торквато, 88, 234

«Тваринне царство» (Кюв’є), 269

Твен, Марк, 135, 207, 251, 376

Теккерей, Вільям Мейкпіс, 255

текстуальний напрям думок, 125; у «Буварі та Пекюше», 153, 248; у «Кембриджську історію ісламу», 395 — 396; діалектика посилення у, 126; розчарування у новітньому орієнталізмі, 135, 137; в орієнталізмі, 127 — 128, 206, 248; перехід до адміністративної практики, 129, 273, 290, 309 — 310, 319, 328 — 330

«Темперамент і вдача арабів» (Гамаді), 401

Темпл, Чарльз, 269

Тірі, Жан (Thiry Jean), 109

Тіррел, Еммет, 372

Токвіль, Алексіс, 128

Томас, Ловелл, 316

Транскаспійська залізниця, 251

трансценденталісти, 376

truchemet, 218

«Тривала революція» (Вільямс), 28

Тріллінґ, Лайонел, 301

Туреччина, 83, 89, 134, 239, 282, 286, 290, 309, 315, 335

Турнефор, Жозер Піттон де, 156

Тучман, Барбара, 371

thawra, 407 — 408

Тюрґо, Анн-Робер-Жак, 194

«Тюремні зошити» (Ґрамші), 41, 426 — 427

Тьєполо, Джованні Батіста, 158

університети, арабські, 417 — 418

«Упанішади», 105, 132

«Управління підкореними расами» (Кромер), 63

утилітаризм, та імперіалізм, 279 — 280

ученість, орієнталістська: стає інструментальним ставленням, 309 — 310, 319, 328 — 330, 369, 375, 415; перемога Бертона над, 254 — 255, 257, 258; кодифікація, 105 — 107, 169, 248; і компаративний напрям думок, 197 — 198; зв’язки з гуманітарними студіями у період між війнами, 334 — 335, 337, 338, 339; кумулятивна ідентичність, 164, 218, 221, 263, 274, 288; і принижене становище «об’єкта» вивчення, 130 — 131, 297, 303 — 304, 413 — 414; розповсюдження, 217 — 218, 250, 287; зацікавленість класичним періодом, 73, 108, 109, 124, 266, 301, 302, 389; заохочує колоніалізм, 57, 59, 108 — 111, 117 — 118, 127 — 130, 134 — 135, 274, 290; географічне найменування, 71, 417; герменевтичний сенс, 331; індивідуалістичні агенти імперії, 254 — 258, 291, 307 — 308; інституційні програми, 216 — 218, 250; латентні засновки, 268 — 274; лексикографія, 28, 90, 161, 205, 215, 216, 218 — 219, 264; дзеркальний образ, 272; удавана участь у, 211 — 212, 214 — 215; і наполеонівська окупація Єгипту, 108 — 118, 127; «ориґінальні» категорії, 301 — 304, 307 — 308; ортодоксальний звіт, 391 — 396; філологія і раса у, 132 — 133, 176 — 178, 187 — 188, 192 — 193, 196, 197 — 198, 268 — 269, 300 — 304; роль у постколоніальному світі, 356 — 358, 421 — {509} 425; рамки, 70 — 74, 116 — 119, 124, 132, 156, 179 — 182, 217, 250, 265, 274; соціально-культурна залежність, 262 — 263; «істина» у, 264 — 265, 352, 414; єдність у, 273; словник спеціалізованої спрямованості, 169, 211. Див. також дискурс; експертиза, орієнталістська; орієнталізм; філологія

Фабр д’Оліве, Антуан, 118

Фашодський інцидент (1898), 46

Фейсал (Faysal), 350

Фенелон, Франсуа де Соліньяк де Ла Мот, 95

Феноллоза, Ернест Франціско, 327

Філбі, Джон, 257, 291, 305, 308, 319

філологія: і біологічна «деґрадація типів», 190 — 192; центральна для новітнього знання, 175 — 176; компаративна дисципліна, 157, 173, 175, 186, 188, 189, 201; досліджує людський феномен мови, 178 — 179; внесок Джонса у 106 — 108, 131; Ніцше про, 175; расовий супровід, 133, 176 — 178, 187 — 189, 192 — 193, 195, 198, 295, 300 — 304; відродження у міжвоєнний період, 334, 338, 339; революція у, 132, 201; науковий характер, 37, 58, 103, 132, 133, 161, 163, 173, 174, 176 — 177, 178, 183, 184, 186, 188, 193 — 196, 197, 198, 439; стратегічна формація в орієнталізмі, 34, 74, 132; слабка позиція в американському орієнталізмі, 376 — 377, 414 — 416

«Філософія св. Томи Аквінського» (Жильсон), 329

«Філософські діалоги» (Ренан), 194

Фіцжеральд, Едвард, 74, 252

Фланден, Етьєн, 292

Флобер, Ґюстав, 24, 39, 127, 190, 209, 249, 258, 261, 289, 300, 317, 377, 433, 439, 443; асоціює Схід і секс, 246 — 250, 400; і припущення прихованого орієнталізму, 268; про буржуазний цикл ентузіазму і втрати ілюзій, 151 — 152; окремішня немічність 247; деталь у, 28, 244; про англійські амбіції в Єгипті, 254; представляє жанр образного осмислення в літературі орієнталізму, 19, 74, 119, 133, 138, 207, 209, 221, 222, 223, 235 — 238, 242 — 250; незалежність орієнталізму, 238, 248, 250, 251 — 252; Схід відповідає на викривлення у, 236, 242; орієнтальне відродження у, 243; і східна жінка, 17, 236, 244 — 246, 270; обмеження, 62, 232, 248; висміює глобальні і реконструктивні візії, 152 — 153, 162, 248; пошуки батьківщини, 237; як мандрівник, 243 — 244; і «альтернатива бачення», 243

Фор, Елі (Faure Elie), 328

Форіель, Клод, 194

Форстер, Едвард Морґан, 133, 316, 321

Фосслер,