Вікторія Хорошилова - Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова

— Багато там дітей?

— Близько п'ятнадцяти.

— Всього-на-всього?! — у нас більше вдома збиралося.

— Можна на одному дитячому майданчику зібрати наших діток і дітей четвірки Алекса та дітей Тейліна. Дітвора, допоможете малюкам адаптуватися в новому середовищі!

Діти промовчали, а я зрозуміла, що буде ранній оборот у деяких племінників.

— Потрібен хтось із дорослих, спокійних.

— Надія?

— І вона так само.

Так і вчинили. Цього ж дня зв'язалися з сім'ями переселенців, запропонували допомогти дітям адаптуватися. Вони, виявляється, живуть у тому ж місті, що й ми з чоловіком. І тут же зібрали дітей. Нові малюки зараз були в двоногому вигляді, але виглядали невпевненими і не хотіли батьків відпускати. Малятко Іза стала заводилою, і тією, хто розрядив обстановку. Вона виявилася наймолодшою навіть серед них.

— У вас така активна донька, — сказав ведмідь Рон, — мої дітки за нею будуть просто хвостиком ходити. Вони поки що занадто ведомі.

— Вона їх вимотає на раз, — сказав Дерек — Ізо, ні!
 Його донька почала забиратися на паркан дитячого майданчика.

— Але тато!

— Занадто високо! Злізай з паркану! О, нарешті Тейліна дітки прийшли.

— О, у нього різного виду.

— Дружина, кішка.

Дівчатка одразу обернулися і стали досліджувати і нюхати новеньких. Малюки з нових, миттю обернулися і теж стали принюхуватися. Сини Тейліна подивилися на ведмежат і теж обернулися, понюхали малечу й побурчали про щось із ними.

— Привіталися, — переклав Рон.

Почувся писк і Дерек ледь на ногах устояв, його молодша донька обернулася. Рон підтримав його й усміхнувся.

— Наші з народження обертаються.

— У мене сестра рано обернулася, але вона була старша за мою доньку.

Дерек на ватяних ногах підійшов до кошеняти, яке саме розплющило очі й зараз було налякане. Усі виявилися занадто великими. Він перетворився біля доньки і став вилизувати свою кнопочку. Алекс мене обійняв двома руками і поцілував у скроню.

— Вони такі милі. А волосся тобі потрібно відростити, мені подобається твоя коса.

Слідом за Ізою обернулися інші племінники. Я тільки посміхалася, дивлячись на них. Через те, що не всі батьки були поруч, довелося допомагати братові та Надії заспокоювати дітей. Кошенята швидко освоїлися і носилися по дитячому майданчику, але швидко втомилися. Довелося швидко переносити через портал додому по ліжках. Дорослі перевертні з переселенців записалися на курси підвищення кваліфікації з магії. Дружина Рона відкрила згодом групу для дітей перевертнів, хто рано обернувся. Тут можна було залишити своїх дітей під наглядом, і дітки у звіриній формі могли безпечно погуляти й попустувати. А коли втомляться і заснуть на місці, їх переносили на теплий килим.

А я після всіх подій незадовго до початку навчального року схаменулася, що не замінила документи в академії. На що Тейлін хмикнув, сказав:

— Твій чоловік потурбувався. Тож реагуй, якщо тебе зватимуть Лія Шонс.

— Угу, потрібно звикнути.

Увечері чоловік запитав:

— Нам пропонують перевестися. Погоджуватися?

— Ні! Якщо потрібно допомогти зі справами, то для цього не потрібно переводитися. І краще вам тут із хлопцями залишитися працювати. Користі буде більше. І будинок мені тут подобається більше, ніж ті комірчини, що вам там запропонують. І там вам буде дуже некомфортно. Це те саме, що деградувати!

— Зрозумів-зрозумів, Гор теж заявив, що нікуди не поїде. І ти тільки підтвердила. Готова до навчального року?

— Після всього, що я пережила влітку, готова. Знову по моргах ходити і тепер ще лікарнях. Рорк наступного літа одружується. У середині року пару свою зустріне. Це я вночі бачила.

Восени мама народила близнюків. Я прийшла відразу, як закінчилися уроки, спеціально відпросилася в ректора заради цього. Мама мене обійняла і сказала:

— Тебе я люблю не менше ніж їх.

Подивилася на близнюків і сказала трохи розчаровано.

— Вони різні!

Мама розсміялася і сміялася так дзвінко, що навіть лікар заглянув.

— Тіме, уявляєш, донька засмутилася, що близнюки різні й легко розрізнити.

— Фир, ось своїх відрізнятиме за родимками.

Слова маминого колеги виявилися пророчими. Своїх первістків я народила через півроку після закінчення академії. Тейлін бурчав, що не могла потерпіти до закінчення академії і потім зачати. А ми загралися з чоловіком і не врахували, що я напередодні сприятливих днів. А магістр, щойно відчув, що в мене запах змінився, відсторонив від тренувань і дозволив тільки ходити не швидко. І одногрупників моїх ледь не побив за підбивання побігати.

А до випуску, через близнюків живота було вже не приховати і хлопці мене усім курсом оберігали і ледь на руках не носили. Особливо староста. Він став батьком на третьому курсі. І щойно зрозумів, що я вагітна, став опікуватися так, що навіть в Алекса око сіпалося. У мене була можливість після закінчення академії обирати, де я працюватиму. І я вирішила працювати з чоловіком в одній дільниці. Шеф мало не танцював від радості. Виявилося, він посперечався з іншими начальниками управлінь і радів виграшу.

— Але це ж логічно!

— Алекс міг перевестися слідом за тобою, — парирував він.

— Ага, так само як і троє його друзів, — усміхнулася я.

— А тепер провидиця працює в моїй дільниці, юху!

— А нічого, що я майже відразу в декрет?

— Не страшно, головне, що ти в мене працюватимеш!

У визначений термін у нас з Алексом народилися двійнята, два хлопчики і вони були ідентичними близнюками. І мав рацію мамин колега, я відрізняла їх перший час тільки за однією родимою цяткою на п'яті. А за кілька місяців уже відразу бачила, де хто. Ми вирішили на двох не зупинятися і через рік випробували метод, коли відразу зачинаєш, не чекаючи тічки. Тепер вийшли дві дівчинки. І якщо хлопчики були схожі на мене, то доньки пішли в тата.