Вікторія Хорошилова - Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова

А я дивлюся на молодого хлопця і розумію, що він у цю країну пробрався сам, місяць тому і спостерігав за тим, що тут відбувається. Думав, сам впорається з темним. Але навіть наблизитися не зміг.

— Досить мене читати, — огризнувся він.

— Не гарчи, — огризнувся Рік втомлено — це моя учениця, талановита дівчинка.

— Хто буде темних ловити? — запитав правитель.

І Рік із Тоні зараз побачили, хто в мене на зв'язку.

— Ну я можу, але мені відпочити потрібно і я із задоволенням цих сволот переловлю.

— Я дам координати, менше жертв серед мирного населення буде.

— Добре.

— У сенсі знайдете одного, дам наступного або кількох, якщо вони поруч або в одному місці.

— Я зрозумів! Хм, вільна?

— Уб'ю, — гаркнув Алекс.

— Значить, зайнята, — усміхнувся Тоні. — А ви навіть схожі з цими стрижками.

Лише хмикнула і подивилася на правителя.

— Ми додому?

— Ідіть. Мені запис ваших пригод, докладний.

— Наскільки? — запитала з усмішкою.

Мені тільки посміхнулися і перервали розмову.

— Ах.

Тільки й змогла сказати і стала осідати на землю. Біль був такий, що не могла вдихнути. Зараз, упавши на землю, побачила, що сталося. Поруч був один із темних найманців, і він прийняв спонтанне рішення. Він чув наказ правителя і бачив, хто буде виконавець і хто навідник. Вирішив мене усунути. З очей потекли сльози. Було дуже боляче. Він поцілив професійно в серце. Але чому я ще жива?

— Готовий, — гаркнув Тоні.

А поруч зі мною сидів уже Алекс і не знав, що робити.

— Потрібен лікар, але її матері я дзвонити не ризикнув, вб'є нас.

— Грот, — сказав Тейтін.

Набрали мого дідуся і попросили прислати цілителя Грота. Він прийшов із дідусем і ношами. Обидва вилаялися крізь зуби.

— Її врятували всі ці шари одягу, — сказав цілитель.

Поруч із нами на вулиці нікого не було, щойно випустили перевертнів. Колишні охоронці темного розбіглися. Мене переклали на носилки після того, як цілитель поворожив наді мною трохи.

— Ми у фортецю чи в лікарню?

— У лікарню, звісно! — здивовано вигукнув Грот — Там обладнання і фахівці.

Спочатку перемістилися до купола і від нього цілителю відкрили портал у лікарню. З ним пустили тільки дідуся Севіра. Алекс із магістрами та друзями залишився доповідати про все, що вони бачили і як діяли. І робили запис того, що відбувалося, на артефакти. А Тоні з Ріком і ще низкою фахівців працював із куполом. Повільно і дуже обережно.

— Якщо хочемо вижити, краще повільно, так безпечніше. Я вже почуваюся обжертим.

— Ну ти як маленький, спочатку сам нажерся, а потім у накопичувачі.

Додому їх відпустили тільки через добу. І Алекс відразу вирушив до мене в лікарню. Я була в капсулі інтенсивного відновлення. Поруч чатував батько і Януш.

— Ще один привид, — сказав брат.

— Як вона?

— Жива і скоро випустять. Розкажеш?

— Можу дати кристал із копією запису від моєї особи.

— Давай, — сказав батько, — його потрібно викупати і спати вкласти. Ти мені головне скажи, він мертвий?

— Мертвий і головний гад, і той, хто її поранив. А коли Лія прийде до тями, то й інших темних переловлять. Тоні там уже в нетерпінні підстрибує.

— Тоні? — запитав батько і брат в один голос.

— Друг Лішкорта, колись був зятем. Поки не овдовів.

— Оу, — одразу від обох моїх рідних чоловіків.

— Радує, хоч не всім сімейством тут зібралися, — сказав головлікар.

— Помилуйте, дружина не знає, що Лія в лікарні, — одразу стрепенувся батько. — Як моє малятко?

— Зараз розбуджу.

Я почувалася добре, була ще слабкість і хотілося спати. Але вже нічого не боліло. Алекса одразу обійняла, незважаючи на те, що він був брудний. Йому навіть заклинання для очищення не дуже допомогли.

— Тату, ми відпочиватимемо і потім зайдемо.

— Завтра чекаємо, а поки відпочивайте. І матері я поки що нічого не говорив.

— Як і всім іншим, — сказав брат, — це я побачив, що ти тут і зірвався, а батько слідом.

Виспатися нам не дали. Мама влаштувала вдома допит молодшому синові і, дізнавшись, де вони були, вирішила терміново мене побачити. А разом із нею й інші рідні. Тілішу Рік по-тихому забрав до цього.

— Алекс, прокинься, — простонала я — мама дізналася про все.

Чоловік застогнав і потім вилаявся. Зішкріб себе з ліжка і допоміг мені піднятися. Ми в піжамах пішли на перший поверх. Я зробила замовлення їжі додому і поставила чайник грітися. У двері подзвонили. Пішла сама відчиняти.

— Привіт, мамо.

Мати, побачивши мене, зніяковіла.

— Жива, — схлипнула вона, незважаючи на свій вагітний живіт, обійняла вона мене міцно.

— Поки жива, — простонала — задушиш!

Матінка швидко посадила мене на диван і зробила якийсь цікавий масаж, що я прокинулася і почувалася просто чудово. Такий самий масаж вона зробила Алексу.

— Навчи! — попросила її.

— Добре рідна. А тепер подробиці! Я ж не зможу вдома сидіти. Що мені той запис, щоб я перехвилювалася? Так, я бачу тебе і розумію, що моя дитинка жива і здорова.

Переказала їй те, що трапилося. Мама свою нервозність виражала в тому, що комкала подушку. Навіть племінники сиділи мовчки. Іза, щоправда, на руках у батька. А коли я розповіла про перевертнів, то заплакала і Дерек став її заспокоювати.

— А що з ними тепер.

— Їх опитали, — спеціально замінила слово для більшої частини родини, — і допоможуть влаштуватися в нашій країні. Їм уже всім знайшли де жити, дали одяг. Вони ситі й почуваються добре. Щоправда, поки що не впевнені в майбутньому, але почуваються в безпеці. Тут вони не магічні донори, а члени суспільства. У дорослих були професії і вони зможуть знайти роботу, їм допоможуть. Дітей будуть адаптувати. Хм.

— Про що задумалася? — запитала мама.

— Дочки Тейліна можуть допомогти, вони за віком трохи старші, але вже обертаються. Діти погано контролюють обертання. Але й товариство інших перевертнів, які не обертаються, їм теж піде на користь.