Емі Чуа - Три сили. Як виховують в успішних спільнотах

євреїв сягала 65%. У Верховному суді США троє суддів із дев’яти — євреї. Архітектурні супер зірки-євреї — Річард Майєр і Френк Ґері, а також Даніель Лібескінд і Луїс Кан230. Ще одна професія, яка до вподоби євреям, — давати поради. Справжнє ім’я Енн Ландерс — Естер Полін Фрідмен. Її сестрою-близнючкою була Полін Естер Фрідмен — Абігайль Ван Бюрен («Люба Еббі»). Авторка знаменитої колонки порад з етикету «Міс хороші манери» при народженні отримала ім’я Юдіт Перлман231.

Бюро перепису населення не збирає інформацію про релігійні переконання, тому загальні єврейські доходи неможливо оцінити достовірно. Безумовно, деякі американські єврейські родини бідують і, можливо, їхня кількість зростає. З нещодавно опублікованого звіту Об’єднаної єврейської асоціації232, кожне четверте єврейське домогосподарство в місті Нью-Йорк бідує. Однак численні дослідження підтверджують, що загалом доходи євреїв вищі, ніж у будь-якої іншої релігійної спільноти США або етнічної чи національної групи, яку відстежує Бюро перепису населення. За найдостовірнішими із доступних даних, середній дохід єврейського домогосподарства у 2010 році можна оцінити у діапазоні 97-98 тисяч доларів — це майже вдвічі більше за середні показники по країні233. (В американців індійського походження — найбагатшої етнічної групи, яку відстежує Бюро перепису населення, — у 2010 році середній дохід домогосподарства становив 90500 доларів234). Проведене кілька десятиліть тому235 дослідження виявило, що на той час доходи євреїв перевищували доходи протестантів на 246%, а білих католиків — на 243%. За даними фундації Pew236, 46% єврейських домогосподарств у 2006 році заробляли щонайменше 100.000 доларів на рік (і це знову найвищий показник для всіх етнічних і релігійних груп країни), і можна припустити, що нині ці показники вищі. Серед юдеїв-реформаторів 55% у 2006 році отримували дохід 100.000 доларів і більше, тим часом як лише 18% населення країни досягли таких показників237.

Єврейські інтелектуали завжди істотно впливали на життя американського суспільства в усьому діапазоні політичних проявів. Тож сильного впливу єврейських мислителів (інколи одних і тих самих) згодом зазнали і «нові ліві» 1960-х років, і рух неоконсерваторів238. Провідні авторські колонки у New York Times пишуть троє євреїв: Томас Фрідмен, Дейвид Брукс і Пол Круґмен. Багаторазово зафіксовано неймовірний внесок євреїв у розбудову американської науки: від точних до гуманітарних галузей. Автор робить висновок про те, що «неможливо знайти наукову сферу, в якій євреї не відіграли б виняткову роль»239.

Євреї також надзвичайно успішні в Голлівуді. Хоча здебільшого воліють не наголошувати на цьому факті. Винятком є журналіст Джоель Штайн, який 2008 року зазначив:

Коли кілька тижнів тому керівники кіностудій240 розмістили рекламну сторінку у Los Angeles Times, […] цей відкритий лист підписали: президент News Corporation Пітер Чернін (єврей), виконавчий директор Paramount Pictures Бред Ґрей (єврей), генеральний директор Walt Disney Co. Роберт Айґер (єврей), виконавчий директор Sony Pictures Майкл Лінтон (хто б міг подумати — данський єврей), виконавчий директор Warner Bros. Беррі Мейєр (єврей), генеральний директор CBS Corp. Леслі Мунвес (достоту єврей, і його двоюрідний дід був першим прем’єр-міністром Ізраїлю), виконавчий директор MGM Гаррі Слоан (єврей) і генеральний директор NBC Universal Джефф Закер (єврей у квадраті). Якби ще підписався хтось із братів Вайнштайн, ця група змогла б не лише закрити всю індустрію виробництва фільмів, а ще й зібрати міньян — кворум для юдейського богослужіння.

Хоча євреї становлять лише 0,2% населення світу, понад п’ята частина лауреатів Нобелівської премії — євреї241. Станом на 2007 рік із сорока двох американських Нобелівських лауреатів з економіки двадцять — євреї, а після 2007 року цей список доповнили ще кілька євреїв, зокрема містер Круґмен242. Євреї становлять приблизно 2% населення США, але серед усіх Нобелівських лауреатів США — їх близько 36%243.

Однак, мабуть, найбільший внесок в американську науку євреї зробили у 1940-х роках, коли внаслідок антисемітизму Європа втратила колосальний науковий потенціал. Америка стала домівкою для найвидатніших тогочасних фізиків, зокрема для Едварда Теллера (знаного як «батька водневої бомби»), Джона фон Неймана (засновника теорії ігор і головного учасника Манхеттенського експерименту) і, звісно, Альберта Ейнштейна. Разом із Робертом Оппенгеймером, народженим в Америці євреєм, ці люди зробили вагомий внесок у перемогу США у перегонах за атомну бомбу244.

* * *

Американці іранського та ліванського походження також належать до найуспішніших (з огляду на доходи домашніх господарств245) національних меншин США. У наступних розділах ми детальніше розглянемо ці групи, а тут подаємо лише короткий огляд.

Іранська імміграція246 до Америки не відтворює європейський патерн. За наявною інформацією, з середини 1800-х до початку 1900-х років до Сполучених Штатів приїхало лише 130 іранців. Масово вони почали прибувати тільки у другій половині ХХ століття: до революції 1979 року — переважно студенти університетів, а після неї до США линув потік біженців, і прибічників шаха, і представників переслідуваних меншин. Загалом, за даними Бюро перепису населення, іранська спільнота налічує приблизно 450 000 осіб.

До спільноти іранських іммігрантів у цій країні належать численні етнічні й релігійні підгрупи247: звісно, це мусульмани-шиїти, але разом з ними і вірмени, християни Ассирійської церкви сходу, євреї, курди, зороастрійці й бахаї. Здебільшого їхня успішність порівняно низька248: у 1980-х роках це було зумовлено ворожістю з боку американців через збільшення кількості захоплень американських заручників, а згодом через ймовірну асоціацію з ісламськими терористами. Виняток — іранська спільнота в Лос-Анджелесі, нині найбільша у США. Її представники навіть стали учасниками реаліті «Шахи з бульвару Сансет». Це шоу знайомило глядачів з життям порівняно заможних іранців Лос-Анджелеса і зазнало критики через стереотипне зображення героїв як «вульгарних позерів-матеріалістів»249.

На одній деталі реаліті «Шахи з бульвару Сансет» не зосередилися, зокрема на академічних досягненнях американців іранського походження. За результатами дослідження, що ґрунтувалося на даних Бюро перепису населення за 2000 рік, понад 25% іранських американців мали вищу освіту. А це автоматично робило їх на «найосвіченішою етнічною групою в США»250, причому докторантів серед них у п’ятеро більше, ніж серед усього населення країни. Станом на 2010 рік понад 17% іранців мешкали в будинках251 вартістю понад мільйон доларів (загалом серед населення країни цей показник становить лише 2,4%), і це найвищий відсоток з-поміж усіх етнічних груп, відстежуваних Бюро. Їхній середній дохід домашнього господарства становить 68000 доларів252 (у середньому в країні ця цифра дорівнює 51.000 доларів) і перевищує показник китайців. Кожне третє домашнє господарство заробляє понад 100.000 доларів на рік (загалом у країні такого показника досягає лише кожне п’яте домашнє господарство).

Ліванці, відомі своїм хистом до підприємництва, — одна з найуспішніших діаспор у світі. Бейрут і надалі потерпає від сутичок і міжусобиць, а Карлос Слім, ліванець-християнин із