Богдан Мостіпан - Молот Чудовиськ: Кіготь Темряви, Богдан Мостіпан

- Фух... - посміхнувся Реніфат, його обличчя, як і раніше, було втомленим. - Дякую вам, хлопці. Якби не ви, не знаю, що б ця тварюка зі мною зробила.

- Повір, нічого хорошого, - серйозно відповів Бетфорд. - Ну да ладно... Я був би не проти, щоб ми тут ще постояли, помилувалися зірками і прекрасним лісом, але попереду в нас ще важке полювання.

- А де, до речі, решта? - запитав Реніфат, поглядаючи на всі боки. Навколо галявини нікого, крім них, не було.

- Вони в іншій частині лісу, - сказав Бетфорд. - Вишукують лігво Лиха. Ми розділилися: я й Евеліна пішли шукати тебе, а решта розшукують лігво цієї тварюки, щоб покінчити з нею. Тож потрібно негайно до них приєднатися.

- У такому разі... Ходімо, - сказав Реніфат, зібравшись із силами. Тепер він уже був менш упевненим, ніж раніше, але, незважаючи ні на що, як і раніше, був готовий битися.

До слова, сама галявина, на якій тоді перебували мисливці, була на рідкість красивою. Навколо чулися крики сов, у небі світився яскравий місяць, оточений тисячами зірок. На мить мисливцям захотілося залишитися, забути про тяжкий тягар мисливців на чудовиськ і просто сісти на траву, милуючись нічним небом. Однак такої можливості в них не було.

Треба було ще вбити Лихо. Вони знали, що це полювання буде складнішим за інші, оскільки їм протистояло не звичайне чудовисько, на кшталт вовкодава, поведінку якого можна передбачити, а справжній злий дух, що ховається в тінях, здатний проникнути в самі палаци їхнього розуму і змусити бачити те, чого насправді не існує.

Зібравшись із силами, Бетфорд, Евеліна та Реніфат вирушили в дорогу - шукати решту мисливців і лігво чудовиська, щоб покінчити з ним.