Ньюбі Райтер - Пригоди бабусі та Натусі. Книга 3. Новий ворог, Ньюбі Райтер

Розділ 12. Нова знахідка

У той час, як чарівниці у Єгипті відновлювали свої сили, двоє друзів з вірним псом шукали хоч якісь зачіпки у хатині Феоніли.

– А що конкретно ми шукаємо? – запитав Жюль.

– Будь-що, що може пролити світло на родинні зв’язки чаклунки. Фотографії, листи, особисті речі.

– Кажу ж вам, – вступив у розмову Герцог, – вона жила відокремлено. Майже не мала друзів, нікого близько до себе не підпускала. Я не чув, щоб вона спілкувалася з кимось рідним. Принаймні, поки я у неї жив.

– Але ж мусить бути хтось, хто мститься нам за її загибель? – запитав лорд.

– Маєш рацію, Річарде, – погодився привид. – Шукатимемо далі.

Після двох годин марних пошуків троє друзів сіли на ґанок, щоб трішки відпочити.

– Погана була ідея, – зітхнув Герцог. – Нічого не знайшли, лише час змарнували.

– Можливо, – погодився лорд. – Ну що, тоді повертаємось додому?

Він став на дерев’яну сходинку, але вона заскрипіла під його вагою і зламалася, а нога провалилася у порожнечу. Коли Річард, крекчучи, витягнув її, вони побачили у дірці якийсь предмет.

– Там щось є! – зрадів Жюль. – Якась дерев’яна скринька. Дістаньмо і подивімося, що там.

Всередині була світлина та невеличка рожева пелюшка. На пожовклому клаптику паперу можна було впізнати ще молоду чаклунку з якимось чоловіком, на зворотному боці був напис «1970, Формоза, Голлівуд». На пелюшці білими нитками було вишито «Амелія».

– То у Феоніли є донька? – в один голос вигукнули друзі.

– Та ні, – заперечив Герцог. – З нами ніхто ніколи не жив. Принаймні, я ніколи її не бачив. Та і Феоніла майже нікуди з хати не виходила. Який там Голлівуд! Яка донька! Тут щось не так!

– Але ти ж народився пізніше? – запитав привид. – І молодість своєї господині пропустив. Може, вона не була такою відлюдною раніше.

– Можливо, – задумався пес. – Думаєте, що чоловік на світлині та моя колишня господиня, були разом і у них згодом з’явилася донька?

– Цілком ймовірно, – погодився Річард. – Це нам і потрібно буде дізнатися.

– Але як? Ніхто навіть з Ради Старійшин не знав про існування Амелії. Та і ми не впевнені, що вона дійсно існує.

– У будь-якому разі, нам слід навідатись у Голлівуд і знайти чоловіка зі світлини. Якщо він ще живий, може погодиться нам допомогти?

– Не впевнений, що це нам допоможе, – засумнівався Герцог. – Це як шукати голку в сіні. Хоча… Якщо навідатися у…

– …Формозу, – продовжив Жюль, – і попитати там, можливо хтось і згадає цих двох. Спробувати можна.

– Тоді рушаймо додому, – сказав лорд. – Потрібно розповісти дівчатам про те, що ми дізналися і скласти план подальших дій. Подорож обіцяє бути цікавою!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍