Стружик Лев - Рослини проти Зомбі. Шоу Горохостріла, Стружик Лев

Едуард, з захопленням, запитав:

— Як це працює?

Горохостріл пояснив правила:

— Один з нас буде мітити бомбу. Коли він скаже "Обережно, бомба!", всі повинні зупинитися і не ворушитися. Той, хто зрушить, вибуває з гри!

— Це буде весело! Я готовий! — з посмішкою промовив Дядько Лев.

— Але будьте обережні! — попередив Дідусь Лев. — Це може бути дуже кумедно!

Гра почалася, і Горохостріл став першим мітником. Він підняв руки, як би тримаючи бомбу, і вигукнув:

— Зараз я скажу "Обережно, бомба!"!

Всі рослини завмерли на місці, очікуючи на його команду. Горохостріл, з усмішкою на обличчі, радісно вигукнув:

— Обережно, бомба!

Всі зупинилися, намагаючись не зрушити. Але раптом, Дядько Лев, побачивши, як Дідусь Лев не може стримати сміх, не втримався і почав сміятися.

— О, ні! Ти зрушився! — вигукнув Горохостріл, указуючи на Дядька Лева.

— Я просто хотів, щоб Дідусь Лев не сміявся! — відповів Дядько Лев, намагаючись пояснити.

— Ти ж сам перший почав! — зазначив Дідусь Лев, також сміючись. — Виглядає, як бомба вибухнула!

Тепер, Дядько Лев вийшов з гри, а роль мітника перейшла до Едуарда. Він, тримаючи уявну бомбу, вигукнув:

— Обережно, бомба!

Всі знову завмерли. Цього разу Дідусь Лев намагався не сміятися, але йому це було важко. Горохостріл зосереджено дивився на нього.

— Ніхто не може ворушитися! — наголосив Едуард, намагаючись підтримати напругу.

Але раптом, Соняшник пройшла поруч, тримаючи свій букет квітів. Вона вирішила приєднатися до гри:

— Чи можу я грати?

Всі рослини знову почали сміятися, і, звісно, Едуард не зміг стриматися, побачивши, як Соняшник намагається не зрушитися.

— Це не єдина бомба! — вигукнув він, і всі вибухнули сміхом.

Зміна ролей продовжувалася, поки вони грали, і кожного разу хтось із друзів не витримував і сміявся. Врешті-решт, залишився тільки Дідусь Лев, який став мітником.

— Добре, тепер я! — сказав він, піднімаючи руки. — Обережно, бомба!

Всі знову завмерли, але тепер навіть Дідусь Лев не зміг стриматися. Він, усміхаючись, почав розповідати жарт, і це викликало новий сплеск сміху.

Гра закінчилася, коли всі рослини, з радістю, зупинилися, сміючись і обговорюючи, як весело вони провели час разом. Вони зрозуміли, що найкращі моменти — це ті, які вони проводять разом, сміючись і граючи.

Серія закінчилася, коли Горохостріл оголосив:

— Друзі, ця "бомба" принесла нам купу радості! Давайте грати ще раз!

Серія 29. Поміч для Дідуся Лева

У місті PvZ панувала чудова погода, і Горохостріл вирішив, що настав час зробити щось добре для свого друга — Дідуся Лева. Він знав, що Дідусь Лев завжди працює у своєму городі, але останнім часом він виглядав втомленим. Тому Горохостріл вирішив запропонувати йому допомогу.

— Сьогодні я допоможу Дідусю Леву з його городом! — сказав Горохостріл, посміхаючись.

Він вирушив до дому Дідуся Лева, який знаходився поруч з його вулицею — Лісовою. Коли Горохостріл прийшов, він побачив, як Дідусь Лев копав землю біля своїх грядок.

— Привіт, Дідусю Леве! — вигукнув Горохостріл. — Як справи?

Дідусь Лев підняв голову і усміхнувся.

— Привіт, Горохостріле! — привітався він. — Все добре, просто багато роботи на городі. Але я впораюся.

Горохостріл не хотів, щоб його друг працював на самоті. Тому він сказав:

— Я тут, щоб допомогти тобі! Я знаю, що у тебе багато роботи, тож давай зробимо це разом!

Дідусь Лев, з вдячністю, кивнув:

— Це було б чудово! Я завжди радий допомозі.

Вони почали працювати разом. Горохостріл копав землю, а Дідусь Лев саджав насіння. Після деякого часу, вони обидва почали відчувати, як їхня праця стає легшою, коли вони працюють разом.

— Знаєш, Горохостріле, — сказав Дідусь Лев, — мені завжди подобалося працювати на городі, але часом це буває важко. Твоя допомога дійсно важлива.

— Я радий бути тут! — відповів Горохостріл. — Це весело!

Після кількох годин роботи, коли грядки були готові, вони сіли відпочити на лавці. Дідусь Лев дістав з торби кілька свіжих фруктів.

— Ось, в нагороду за твою допомогу! — сказав він, пропонуючи Горохострілові яблуко.

— Дякую, Дідусю Леве! — подякував йому Горохстріл, усміхаючись. — Я люблю свіжі фрукти!

Поки вони відпочивали, до них підійшли інші рослини, зацікавлені, що відбувається.

— Що тут у вас? — запитав Кабачок, підходячи ближче.

— Ми з Горохострілом працюємо над городом! — відповів Дідусь Лев, гордо показуючи на свою роботу.

Соняшник, яка приєдналася до них, вигукнула:

— Це виглядає чудово! Чи можемо ми допомогти?

— Звичайно! — погодився Горохостріл. — Чим більше, тим веселіше!

Всі рослини почали допомагати, і незабаром, город перетворився на справжній рай. Разом вони насадили овочі, квіти і навіть кілька фруктових дерев.

Коли робота була закінчена, Дідусь Лев подивився на свій город з задоволенням.

— Я не знав, що працювати з вами буде так весело! — сказав він, посміхаючись.

Всі рослини сміялися і раділи, усвідомлюючи, що справжня сила полягає в дружбі й спільній праці.

Серія закінчилася, коли Горохостріл, Дідусь Лев та всі інші рослини святкували успіх свого городу, сподіваючись на щедрий урожай і нові пригоди разом.

Серія 30. Кухонне змагання

Сонце світило яскраво, коли у місті PvZ панувала атмосфера свята. Горохостріл, сповнений енергії, вирішив влаштувати кухонне змагання, на яке запросив своїх друзів: Дядька Лева, Дідуся Лева та Едуарда. Ця ідея викликала великий ентузіазм серед рослин.

— Сьогодні ми будемо змагатися у приготуванні найсмачнішої страви! — оголосив Горохостріл, зібравши всіх у своєму саду.

Соняшник, яка завжди підтримувала його ідеї, вигукнула:

— Це буде чудово! Я вже уявляю, як ми будемо смакувати наші страви!