Леді Анет - Магиня серед драконів , Леді Анет

Глава 15: Розмови та несподіваний гість

 

— Та вся академія гуде, — відповіла Лива. — За вечерею тільки це й обговорювали.

— Драконеси всі до одної збуджені пошуками. Зв'язок істинної пари — це ж так романтично! Їх непереможно тягне одне до одного. Вірність і любов до самої смерті. А хлопці співчувають бідолахам, — хижо засміялася Ліра.

 

— Кому? — сипло запитала я.

— А ось ця інформація тримається в таємниці, — сказала Лива. — Але це ціла подія для драконів. Я раніше не чула про істинних.

— А казки? — Ліра здивовано розплющила очі. — Ти не читала ж у дитинстві?

— Ні, — байдужо знизала плечима та. Ливу в цілому мало цікавили всякі сентиментальні історії. Її хлібом не годуй, дай з нежиттю помудрувати.

— А як істинну шукають? — поцікавилася я, неначе випадково.

— Драконесів викликали одну за одною до ректора, але про деталі не розповідають. Ти ж знаєш, як вони пильно охороняють свої секрети, — зітхнула Ліра.

— А що у тебе вдома трапилося? — запитала Лива, тим самим закриваючи цю животрепетну тему.

— Мене хочуть віддати заміж за сина м'ясника, — похмуро сказала я.

З цього робити таємницю не було сенсу. До того ж, після такого важкого дня мені були потрібні співчуття і підтримка. Зрозуміти можна! Заручини і метка істинної пари — все в один день! Звідки на мене впало таке «щастя»? Нормально ж усе було.

— Що-о-о? — вигукнула Ліра.

— Він маг? — діловито уточнила Лива.

— Ні, — похитала головою, відкидаючись на подушки. — Мачуха поставила мені умову. Либо я через місяць поставлю свій підпис під договором заручин і спокійно доучуюсь до диплома. Либо прощавай академія. Вона більше не буде перераховувати гроші на навчання.

— Це нечестно, — насупилася Лива.

— Просто жахливо, — погодилася Ліра і сказала свою коронну фразу. — А може, поговорити з ректором?

— Про що? — здивовано запитала я, поглянувши на сусідку.

— Пояснити ситуацію, можливо, він оформить тобі стипендію?

— Маги навчаються тільки платно. Дракони не будуть поступатися.

Та й до ректора мені не хотілося йти. Раптом він якось здогадається про мітку? Я особисто поки не бачила в цьому істинному зв'язку нічого позитивного. Про негативне теж нічого не відомо. Але сама думка бути прив'язаною до Леона і заглядати йому в рот мене була моторошна.  Він же безвідповідальний! І весь такий вічно самовпевнений, аж противно. Навіщо мені такий екземпляр?

Я взагалі інакше планувала своє життя. Хотіла отримати диплом і знайти роботу. А може, взагалі стати винахідником. Чого я точно не хотіла — так це залежати від чоловічих штанів. Як моя мама, яка, на жаль, не вміла сама приймати важливі рішення. І тому після смерті тата в нашому житті дуже швидко з'явився відчим. Який швидко підпорядкував собі жінку. Але зі мною йому було важче.

— Але ти одна з кращих. Можуть і на зустріч піти, — зауважила Лива і глянула на годинник. — Ой, вже пізно. Час спати.

— Як спати? — обурено протягла Ліра. — У Міни тут трагедія особистого масштабу!

— Ранок вечора мудріший, — парировала друга.

— Лива права, давайте спати, — сказала я і разом з сумкою пішла в ванну. — Я втомилася і хочу хоча б на одну ніч забути про поточну проблему. 

Точніше, проблеми. І чому вони завжди приходять цілою купою?

Я сховалася у ванній кімнаті і почала міркувати, куди мені прибрати фоліант про істинних, щоб дівчата не знайшли. Постійно носити з собою важкий том бажання не було.

Я кінцевим чином потягнулася за книгою і виявила всередині сумки несподіваного гостя.
 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍