Anna O - Шви помсти , Anna O

Глава 12: Серце, що більше не б'ється

"Дружба закінчується тоді, коли тобі встромляють ніж у спину. Або в груди."

Опівнічна зустріч.

Ріка йшла темною алеєю біля старого мосту. Її кроки відбивалися луною від холодного бетону. Нічний вітер блукав вулицями, пронизуючи до кісток.

Вона не розуміла, навіщо погодилася прийти сюди.

Записка, залишена у її поштовій скриньці, була простою:

"Мені потрібно поговорити. Там, де все почалося. "Це не був номер телефону. Це не було підписано.

Але вона знала, хто це.

Вона знала, що це про минуле.

Вона знала, що це про Еріка.

Там, де все почалося.

Міст. Те місце, де вони з Ерком проводили свої дитячі дні. Де вони сиділи на перилах і мріяли про майбутнє.

Вона зупинилася під ліхтарем.

- Ерік?

Тиша.

Вітер шелестів у кронах дерев, несучи шепіт минулого.

І тоді з темряви він вийшов.

Не хлопчик, якого вона знала колись.

Чоловік.

Очі, темні, як беззоряна ніч, дивилися крізь неї.

Ріка відчула, як по спині пробігли холодні мурахи.

- Ти прийшла, тихо сказав він.

Вона глибоко вдихнула.

- Що тобі потрібно, Ерік?

- Спокута.Вона стиснула губи.

- Спокута за що?

Його голова повільно нахилилася вбік.

- За зраду.

Ріка відступила на крок.

Щось у ньому лякало.

- Це було багато років тому...

- Ти була моєю єдиною подругою, Ріка.

- Єдиною. А потім... Ти стала, як вони.

Вона здригнулася.

- Я... Я просто хотіла вписатися...

Ерік зробив крок у перед .

- Вписатися? — його голос став холодним.

 

- Це значить сміятися з мене разом з ними? Відвертатися, коли я благав про допомогу?

Ріка задкувала.

- Я не хотіла, щоб так сталося...

Він підняв голову, і в світлі ліхтаря вона побачила щось у його руці.

Скальпель.

Її серце затріпотіло, як пійманий птах.

- Ерік... Що ти збираєшся...

Він посміхнувся.

- Виправити помилку.Розтин, що ще триває.

Вона спробувала втекти, але він рухався швидше.

Холодний метал з розмаху врізався в її бік, різонувши між ребрами.

Ріка скрикнула, падаючи на коліна. Її руки вмить стали червоними, коли вона намагалася затиснути рану.

- Болить?

запитав він спокійно, повільно опускаючись перед нею. пам'ятаєш, як боліло мені? A

Вона задихалася, її легені працювали важко, намагаючись не захлинутися болем.

Ерік спокійно дістав ще один інструмент -грудорозширювач.

- Ні... Ні, будь ласка...

Але він уже працював.

Перший розріз пішов уздовж грудини.

Ріка захлинулася криком, коли метал розкрив її шкіру, відкриваючи м'язові тканини.

- Твоє серце, Ріка, завжди було таким черствим. Можливо, воно просто зайве?

Вона більше не могла кричати.

Він розсунув її грудну клітку, відкриваючи б'ється серце.

Пульсуюче. Живе.

- Ось воно, прошепотів він, спостерігаючи за тим, як орган ритмічно скорочується.Він узяв хірургічні ножиці.

Обережно, повільно, методично він перерізав аорту.

Ріка здригнулася, її очі розширилися, коли останній удар серця віддався в її грудях.

І потім - тиша.

Записка залишена на тілі.

Ерік піднявся на ноги.

Він обережно поклав вирізане серце на її груди.

Кров ще парувала на холодному повітрі.

Записку він приколов скальпелем до її долоні.

"Зрадники не мають серця."

Поліція знайшла тіло під світанок.

Вода річки несла сліди крові.

Лікар оглядав понівечене тіло дівчини, що лежала з відкритими грудьми.

- Чорт... Він вирізав їй серце...

Деніел стояв поруч, його кулаки стиснулися.

- Це не просто вбивство. Це месник.

- Але за що?

Деніел глянув на тіло.

- За менеле .

А Ерік в цей час сидів у темній кімнаті, тримаючи вирізане серце в руках.

 

Одне за одним, прошепотів він. Bci вони заплатять.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍