Anna O - Шви помсти , Anna O

«Ти могла зупинити це, але не зробила."

Записка прийшла ввечері.

Кароліна стояла перед дзеркалом у своїй спальні, готуючись до сну, коли помітила білий конверт, що лежав на її підвіконні.

Вона навіть не чула, як хтось його залишив.

Руки тремтіли, коли вона розгортала аркуш.

"Ти могла зупинити це, але не зробила. "

Її дихання збилося. Внутрішній холод пройшовся по спині, залишаючи липкий страх на шкірі.

Це був хворий жарт? Чи...

Серце стислося в грудях.

Вона згадала школу. Згадала Еріка.

Він повернувся.Кароліна бігла, сподіваючись відірватися від панічного страху, що стискав її зсередини. Їй треба було просто вийти на свіже повітря, подихати.

Вона опинилася в парку. Його стежки, осяяні блідими ліхтарями, здавалися безлюдними, але все одно було не по собі.

Тиша.

Жодної живої душі.

І раптом - кроки.

Вона різко обернулася, але не встигла нічого побачити.

Щось схопило її ззаду, притискаючи до себе.Різкий ривок — і вона вже на землі. Лице вгрузло в мокру землю, долоні судомно стислися, серце вибухало у грудях.

Гаряче дихання ковзнуло по її шиї.

"Ти знала, Кароліно. Ти бачила. Але ти нічого не зробила."

Голос був спокійний, лякаюче знайомий.

Вона хотіла крикнути, але сильна рука миттєво закрила їй рот.

"Я хочу, щоб ти відчула, як це спостерігати." просто

Рука повільно стиснула її горло, позбавляючи можливості дихати. Вона борсалася, її нігті впивалися у його зап'ястя, але він не відпускав.

-"Ти стояла там. Ти дивилася, як вони сміялися з мене. Як били. Як плювали в мене. І ти нічого не сказала."
Кароліна хрипіла, сльози змішувалися з брудом, який прилип до її обличчя.
- "Ти не могла тоді відвернутися, Кароліно. А тепер ти ніколи більше нічого не побачиш."
Різкий рух.
Гостре лезо вп'ялось в її обличчя, розрізаючи повіку.
Кароліна звила від болю, її тіло судомно вигнулося, але Ерік міцно тримав її голову.
- "Ти хотіла дивитися? Дивись."Перший надріз.
Метал ковзнув по її оці, розсікаючи тонку рогівку, змушуючи вологу змішуватися з кров'ю.
Кароліна верещала, її голос був наповнений сирою, первісною панікою.
Лезо зайшло глибше. Під тиском ножа очне яблуко тріснуло, як переспілий фрукт, і з нього бризнула склиста рідина.
Вона більше не кричала. Вона тільки хрипіла.
Ерік узяв пінцет і, зловісно повільно, витяг її пошкоджене око з очниці.
Воно висіло на тонкому зоровому нерві, ще пов'язане з нею, ще частина її.
А потім хрусь.

Він перекусив нерв, і око опинилося у його руці.

Кароліна майже знепритомніла. Її тіло здригалося від болю, рот беззвучно ворушився, хапаючи повітря, як риба, що викинута на берег.

"Залишилося ще одне."

Другий надріз.

Її друга очниця наповнилася гарячою кров'ю. Її світ згас.

Ерік дивився на два маленькі, криваві кульки у своїх руках.

Вона більше не побачить нічого.Парк стояв тихий, спокійний.

Кароліна більше не ворушилася.

Її очі були в кишені Еріка.

Він підняв її бездиханне тіло і поволік до фонтану. Вода освіжала її шкіру, розчиняючи кров.

Він акуратно поклав її в центр водойми, розправивши руки.

А на грудях залишив записку.

"Ти могла зупинити це, але не зробила."

Ерік глянув на свій одяг. Весь у крові. Він зняв куртку, витер ножа і пінцет, загорнув у пакет і поклав до рюкзака.

Навколо була тиша .

Він ще раз поглянув на своє творіння.

Ідеально.

Задоволений, він зник у темряві, залишаючи сцену злочину.

Коли поліція знайшла її, було вже пізно.

Фонтан перетворився на криваве місиво.

Кароліна сиділа у воді, її обличчя застигло у гримасі жаху. Дві порожні темні діри замість очей втупилися у безодню.

Офіцер, що першим побачив тіло, зірвав із себе рацію і, хрипко дихаючи, викликав підкріплення.

- "У нас ще одна. Боже... Він вирізав їй очі!"Вода текла червоними струмками.

Поліцейські оточили місце, фотографуючи все до найменших деталей.

Деніел стояв серед натовпу, не звертаючи уваги на спалахи камер.

Його руки стиснулися в кулаки.

"Він тільки почав," — пробурмотів він.

Кароліна була не останньою.А Ерік у цей час сидів у своїй квартирі.

Він відкрив контейнер, уважно дивлячись на два вирізаних ока.

"Тепер ти знаєш, що таке просто спостерігати," — прошепотів він, поклавши очі до холодильника, в окремий контейнер, поруч із язиком Дженніфер.

Все йшло за планом.