Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ну що ти таке кажеш! Усе буде добре.
— Елві? — злостиво захихотівши, мовив Фаєз. — Я певен: усе
вже недобре.
Розділ третій. Гевлок
— Агей! — прогундосив інженер зі своєї каюти. — Гевлоку!
Ти що там, п’яний як чіп?
— Не така в мене робота, щоб напиватися, Вільямсе, — відповів
Гевлок, пропливаючи перед своїм столом. Станція внутрішньої
безпеки на «Едварді Ізраелі» була невелика. Два столи, вісім
камер — не «губа», а просто конторка. А через перебування
корабля на високій орбіті й фактичну втрату гравітації здавалася
вона й ще меншою.
— Послухай-но! Я знаю, що був вийшов з ладу, але вже ж і
протверезів. То ти міг би й випустити мене.
Гевлок зиркнув на свій ручний термінал.
— Посидь іще п’ятдесят хвилин та й вийдеш на волю.
— Ну-ну, Гевлоку! Змилуйся!
— Така вже це політика. Я тут нічого не можу змінити.
Добрих тринадцять років пропрацював Дімітрі Гевлок за
безпековими контрактами, з вісьмома різними корпораціями.
Зокрема
з
«Пінквотером»,
«Зоряною
Спіралллю»,
«Кооперативом Ель-Хашем», «Стоуном і Сіббетсом» та низкою
інших. Навіть із «Протогеном» недовго мав співпрацю. Де
тільки його не було: і на Поясі, й на Землі, й на Марсі, а також на
Місяці. Виконував довготривалі завдання на ваговозах, що
курсували від Ганімеда до Землі. Чому тільки не давав він ради: і заколотам, і інтимному насильству, й наркотрафикам, і навіть
одному пришелепкові, що мав пристрасть викрадати пахучі
шкарпетки інших людей. І побачив він… ну не все, але багато
чого таки набачився. Йому досить було усвідомлювати, що він
так-таки ніколи й не побачить геть усього на світі. А іншим
досить було визнати, що реагує він не так на самі кризи в його
команді, як на людей, з яких та команда складається.
Коли на базі Атен вибухнув реактор, запанікували і його
партнер, і шеф, а Гевлок тільки згадав, як колись-то в подібній
ситуації було замлоїло йому в шлунку. Коли після знищення
льодовоза «Кентербері» спалахнули бунти, його партнер не так
злякався, як перевтомився, а Гевлок зі звичним своїм почуттям
понурого самозречення розібрався з ситуацією. Коли корабель
«Ебісу» посадили на карантин через спалах вірусу ніпа, його бос
був переповнився енергією і навіть настроєм піднісся, ведучи
корабель так, ніби розгадував пазл, а Гевлок мав ту втіху, що
добре виконував важливу роботу.
Люди, як переконався Гевлок на своєму власному тривалому
досвіді, це передовсім і насамперед суспільні тварини, бо й сам
він був людина, якій ніщо людське не є чуже. Це було так
романтично — й до дідька чоловічо! — удавати з себе такий собі
острів, об який розбиваються, не завдаючи йому ніякісінької
шкоди, хвилі довколишніх бурхливих емоцій. Але ж ні, то була
неправда, й він змирився з цим фактом.
Коли надійшла звістка про підірвану посадкову платформу для
важких шатлів і посипалися звіти про людські втрати, відгуком
Мертрі — а також Гевлока — стала дієва й точно сфокусована
лють. Позаяк уся діяльність відбувалася на поверхні планети, єдиною продухвиною для неї лишився «Едвард Ізраель». А всім, що діялося на «Ізраелі», твердо керував Гевлок зі своєї кермової
рубки.
— Ну будь ласочка! — скиглив Вільямс зі своєї камери. — Мені
треба перевдягтися у чисту одіж. Нічого ж цим я не порушу.
Лиш на кілька хвилин!
— А ще певніш ти нічого не порушиш, як досидиш свій час «на
губі», — незворушно заперечив Гевлок. — Іще сорок п’ять
хвилин — і ти на волі. Просто посидь і натішся відпочинком.
— Та як мені посидіти, коли можу тільки плавати, бо на орбіті?
— Це така метафора. Не будь буквалістом.
Його призначення на «Едвард Ізраель» стало наслідком
великого контракту. «Королівська Енергетична Хартія»
відправляла першу справжню експедицію у відкриті отими
кільцями позамежні простори, й та вага, якої компанія надавала
успіхові цієї місії, була відображена в розмірах сукупного
заохочувального багажу. Кожен прожитий на «Ізраелі» день
оплачувався ризиковим бонусом, навіть якщо вони просто
возили з Місяця залогу та всяке там постачання. А якщо взяти
до уваги півтора року польоту, шестирічний відтинок
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.