Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

–Орею, ти знаєш мову Златих?

–Так, мій повелителю. – кивнув він.

–Бути тобі моїм перекладачем, сину.– поплескавши його по плечу, сказав Мохамед.

Він кивнув батькові.

–А що відповіла Сієнна? – запитав він пошепки.

–«Левеня, моє миле левеня», мій пане. 

–Звідки ти знаєш мову? – здивувався Мохамед.

–Я вивчав її в архівах. –потиснув плечима Орей.

–Навчи мене. – стиснувши його передпліччя, попросив він.

–Так, мій пане. – схиливши голову, сказав він.

Мохамед кивнув. Він не зводив очей з ідилії, брата з сестрою, що взялися за руки.

–Туа лойе йерре. – тихо промовляв Ернст, зіткнувшись лобами з Сієною.

–Туа джи. – відповіла вона.

Мохамед запитально втупився на сина.

–Вони зізналися одне одному в любові. – відповів Орей.

 –Гарді лейо теу кірі зель? – запитав Ернст у Сієнни.

– "Чи довго ми будемо тут?" – без зволікання перекладав Орей.

– Фау зо, мау. – тепло відповіла Сієнна.

– "Боюся, що так, левеня".

 –Ке? – насупився Ернст.

– "Чому?"

– Е–ке туа щезе чіло нута елле – Ірві. 

Почувши ім'я сина, Мохамед пожвавів.

–«Тому, що я повинна навчати його сина Ірві.» –продовжував Орей.

–Кеж голаас?

–«Як довго?»

–Туа агелл.

– "Я не знаю".

–Нула ріко теу?

– "Він розлучить нас?"

–Туа лерраз.

– "Я не дозволю".

–Грізе туа дріпі?

– "Де я буду спати?"

–Інгріз туа ніла.

– "У моїй кімнаті."

Мохамед просяяв.

–Так, я залишуся. – повернулася до нього Сієнна. – Але тільки якщо Ернст житиме зі мною.

–Клянуся своїм серцем, Сієнна...

–Цього достатньо. –вона повернулася до хлопчика, ласкаво погладивши по голові.–Йерре алу?

– "Ти голодний?" – переклав Орей.

–Аі.

– "Так".

–Подайте вечерю. –сказав Мохамед одному зі слуг.

Сієнна кивнула, сівши на різьблений стілець, вона помітила, що порваний поділ сукні з'їхав з коліна, оголюючи частину стегна з татуюванням у вигляді лева.

–Красивий лев.– усміхнувся Орей.

Сієнна насупилася, зніяковівши, вона накинула шифоновий хвіст на ногу, прикриваючи малюнок. Орей вчепився в неї поглядом, відводячи його зрідка, щоб підняти і перекинути кубок. Ернст, отримавши схвалення сестри, почав гризти гомілку індички. Коли через кілька годин, золотоволосий хлопчина забувся солодким сном, Сієнна підійшла до вікна і, заплющивши очі, помолилася богам. Почувши шелест за спиною, вона підскочила і дістала клинок Мохамеда з пояса. Щоправда обернувшись, побачила і його самого.

–В ім'я богів! – вигукнула вона, ховаючи клинок, – Що ти робиш тут?

 –Пробач. – він підняв руки.

–Пробач, що?

–Я не думав, що ви вірите в богів.

–Віримо. Але наші боги ніщо, якщо дозволили такій істоті, як ти, ходити по цій землі. – з повними від сліз очима, вона відвернулася від нього. –Покинь мої покої. 

Розбитий горем, він вийшов. Його обличчя горіло, а серце гулко відбивалося у вухах. Вона ніколи не пробачить його. І ніколи не прийме його кохання. Вранці, Мохамед зустрів її у своєму саду. Вона була схожа на чайну троянду, в оточенні яких сиділа, уникаючи її погляду, Мохамед пішов. Пізніше, ховаючись від палючого сонця біля фонтану в одній з арок, що ведуть на вулицю, Мохамед і Орей повторювали вивчене за ранок. Якщо для великого імператора, це повторення...

–Ну, добре, як буде «я»? – запитав Мохамед.

–Туа. – без зволікання сказав Орей.

–А ти? – знову запитав він, охоплений непідробним інтересом.

–Йерре.

–Ми?

–Теу.

–Разом?

–Ірні.

–Люба?

–Лібі.

–Моя?

–Герр.

Мохамед записав відповіді сина на складений на колінах пергамент.

–А... сподіватися? – запитав він, піднімаючи перо.

–Йіде.

–Життя, живий, жити?

–У говірці всі три слова перекладаються, як "міа", володарю. – відповів Орей, Мохамед зазначив це в пергаменті.