Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Міське фентезі » Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова 📚 - Українською

Вікторія Хорошилова - Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова

32
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Новий світ. Провидиця. Книга 2" автора Вікторія Хорошилова. Жанр книги: Міське фентезі.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 147 148 149 ... 157
Перейти на сторінку:

Було несподівано, коли мама зателефонувала.

— Донечко, зайди додому сьогодні обов'язково! — і таким тоном було сказано, що я вирішила уточнити.

— Бити не будеш?

Мама сторопіла і сказала ласкаво.

— Придушу в обіймах.

— Тоді гаразд.

Алекс поруч стоїть, усміхається.

— Зараз прийдемо, робочий день уже закінчився.

Удома у моїх був Лішкорт із дружиною. Він мені одними губами сказав:

— Вибач, я все розповів.

— Мам, усе буде добре, у мене така компанія буде.

— Знаю вже, — проворчала вона. — І тобі з Талішею буде не нудно.

Мені на руки з розбігу застрибнула Іза. Я її міцно обійняла і полоскотала легенько. Мала задоволено розсміялася і втекла до батька, який увійшов до хати.

— Опа, магістре, здрастуйте. Що сестричка накоїла? — він підхопив свою кнопку на руки. Потім подивився на Талішу і мене з Алексом. — Так-так, мала, колись, що задумала?

— Та так, нічого нового, позбавити світ декого.

— Хм. І хто йде?

— Точно не ти! І навіть не мрій, зв'яжу!

Таліша сидить, тихо посміюється.

— Це ще двоє не прийшли, — повідомила їй тихо моя мама — Балаган буде ще той, таке приховати від братів. Ліє, батько в курсі?

— Ні, і дідусь теж.

— Випороти б тебе...

Батько з дідусем відреагували спокійно, Ронбер був похмурим, а Януш тільки сумно зітхав.

— Ти знав? — гаркнув на нього старший брат.

— Здогадувався, намагався не дивитися занадто далеко. До того ж часом далеко її майбутнє і не видно. Але зараз чітко бачу, що вона піде в саму гущу подій і якщо вона сама цього не зробить, її заберуть, і ми її ніколи більше не побачимо. А так є шанс, що повернеться. Там суцільні варіанти нечіткі.

— Мабуть, на місці доведеться рішення ухвалювати. Я бачу поки що які варіанти і що за проблеми.

Рідні були в різному настрої. Мама хотіла замкнути мене вдома. Тут допомогла Таліша, заспокоїла її і сказала:

— Якщо таких замикати, буде тільки гірше, по собі суджу. Мене батько одного разу замкнув, щоб на закриту вечірку з поганою компанією не пішла. Закінчилося тим, що я вилізла у вікно і втекла. Додому повернулася через кілька тижнів. Він мене ледь не висік, добре, що не спіймав. А коли наступного разу замкнув, я знову у вікно полізла, але тут мені не пощастило і я впала з другого поверху і зламала обидві ноги. Батько тоді сильно злякався і більше не замикав. Знав, що все одно зроблю так, як вважаю за потрібне.

Тато зітхнув і згріб мене в обійми.

— Моє кошеня, як швидко ти подорослішала. Була така маленька, спритна кнопочка. Постарайся бути обережною і не ведися на провокації. Ми тут, якщо що, постоїмо за себе. Тож, якщо раптом будуть нами шантажувати, посилай у ліс до дідуся, нечисть підгодуєш.

— Спасибі, тату, я кохаю тебе.

— І я тебе, малятко. Ну що, на коли вирішили?

Я подивилася на Лішкорта.

— Ну, якщо Таліша зможе пожити у вас, то хоч завтра.

Подивилася на Алекса.

— Я зараз уточню в інших.

Усі вирішили, що тягнути нічого і висуваємося ми завтра. А сьогодні я обійняла родину і пішла збирати все, що може стати в пригоді. Складали у свої сумки-артефакти, які можуть вміщати великий об'єм і при цьому мають стабільну вагу. Тейлін з Анресом прийшли до нас цього ж вечора зі своїми компактними сумками.

— Ми у вас переночуємо, інакше в нас на хвості буде весь мій виводок. Ледве відбився від кішок. Ні мене, ні матір, взагалі не слухають. Довелося тещу викликати, хоч вона їх напоумила.

— Що ви дітям сказали?

— Неважливо що, вони дізналися, що з тобою йду. І всі хочуть із нами. Я Марійку з сумки дістав, добре вчасно помітив. Довелося за хвіст цю грудку хутра витягувати, вона до середини залізла і знепритомніла. Мало не посивів на місці.

— Він так кричав, що будинок ходором ходив, — сказав тихо Анрес — прямо не впізнав молодшого брата.

Лішкорт прийшов за кілька годин із трьома коробками піци і похідною сумкою-артефактом.

— Дивлюся, майже всі в зборі. Це перекусити, і я теж у вас посплю, щось неспокійно мені.

Я переглянула долю так, щоб усі бачили.

— Нападів ніяких на нас не буде. Бачите, до кордону спокійно доберемося. Хм, час уже пізній.

— Що ти задумала? — запитав Алекс.

— Потрібно мене під хлопчика замаскувати.

— Логічно. Щоб ти не сильно впадала в око, — підтримав Анрес. — Зріст у тебе нормальний. А ось коса видає з потрохами.

Задумалися, хто мене ввечері постриже. Виявилося, дружина Діка хлопчаків сама машинкою стриже і навіть чоловіка. На мене дивилася і зітхала.

— Відрощу потім. Головне, зробити з мене хлопця на цю авантюру.

Вона взяла машинку і швидким рухом відрізала косу. Вона залишилася скріпленою з двох кінців. А потім подивилася на Алекса і сказала:

— Вам потрібно зробити однакові зачіски, ви трохи схожі. І будете схожі на братів. Алекс, не нервуй, для подружжя та ідеальних половинок це нормально, бути зовні схожими. Ви ідеально доповнюєте одне одного.

Через годину ми з Алексом були як брат і сестра. А коли я сходила переодягнутися й одягла спортивний топ, що фіксує груди й робить їх трохи плоскішими, а потім іще вільну футболку й спортивну кофту вдягла, то взагалі на хлопця стала схожа. На підлітка років сімдесяти.

— Ну як вам?

— Дитина, — сказав Тейлін, — можуть документи попросити.

— У дітей їх немає.

— Ти справді на мого брата схожа. У нього, до речі, є посвідчення особи, для поїздок батько йому зробив. Думаю, ми запозичимо його і попрошу посидіти брата вдома.

Алекс одразу сходив до батьків. Його батько прийшов із ним і ще приніс мені хлоп'ячого одягу.

— Клас! Ви обережно там, а артефактів взяли з собою?

Довелося викласти все що є, його батько похитав головою і сказав:

— Малувато буде. Так-с, сподіваюся повернете, інакше ви будете писати пояснювальну записку, де я їх посіяв. І Лія, у дідуся ще деякі попроси, дзвони просто зараз!

1 ... 147 148 149 ... 157
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Новий світ. Провидиця. Книга 2, Вікторія Хорошилова"