Дмитро Васильович Стус - Василь Стус: життя як творчість

ідейних основ українського буржуазного націоналізму (К., 1967) та чернеткові автографи віршів В. Стуса. Замість підпису дружини В. Стуса стоїть така ремарка Логінова: «Попелюх підписувати протокол відмовилась і заявила, що бажала б, „щоб під час обшуку був присутній її чоловік і щоб він бачив, що було вилучено“». — Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 24, 27.

573

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 117—118.

574

Там само. — Арк. 120.

575

Згаданий документ — лист «Секретареві ЦК КП України Ф. Д. Овчаренкові» в остаточному варіанті починається словами «Люди добрі, дуже вже негаразд ви чините…» Див. Василь Стус. Твори. Том 4. — С. 409—411. У «Творах» помилково датований 23.01.1972 р.

576

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 120—124.

577

Там само. — Арк. 126.

578

Василь Стус. Твори. Том 4. — С. 406—409.

579

Василь Стус. Твори. Том 2. — С. 12. Того ж дня Стус написав вірші: «Яке блаженство — радісно себе…», «Оце твоє народження нове…», «Ну й сон — нападати не хоче…», «Така хруска, така гучна…» — Див.: Василь Стус. Твори. Том 2. — С. 13—15.

580

20 Костянтин Москалець. Людина на крижині. Літературна критика та есеїстика. — К.: Критика, 1999, С. 227. Суперечливий, але від того не менш вдалий термін «кшталтування» К. Москалець пояснює так: «Кшталтування є настановою гуманістичною… воно залежить від людських зусиль і вчинків, здійснюючись як утілення раціонального проекту й декларуючи, що жодного ірраціонального фатуму», здатного впливати на вибір і поведінку людини, не існує, «як не існує і магічних засобів впливу на успішність цього проекту, хоч би чим він був (спасінням душі, підприємницькою діяльністю, науковим дослідженням…)». — Там само.

581

Василь Стус. Твори. Том 2. — С. 13.

582

Там само. — С. 14.

583

Там само.

584

Там само. — С. 15.

585

Там само. — С. 13.

586

Так відкриває збірку вірш «Напевне так і треба…», написаний 30 вересня 1972 p.; «Оцей світанок — ніби рівний спалах…», написаний 23 лютого, розміщено між віршами «Б'ється серце, як пташа німе…» та «Загородили білий світ…», написаними в січні, і ще кілька випадків.

587

Василь Стус. Твори. Том 2. — С. 270.

588

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 128.

589

У постанові помилково вказано 8 січня.

590

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 131.

591

Василь Стус, звісно, добре знав, що В. Чорновіл видає такий журнал і, цілком імовірно, навіть давав згоду на публікацію в ньому своїх публіцистичних листів. Але слідство є слідство, поки якісь речі слідству невідомі, «поганим тоном» вважається надавати про них інформацію.

592

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 132—135.

593

Там само. — Арк. 187—188.

594

Йдеться про повстання в Угорщині проти радянського диктату в 1956 р.

595

10 лютого 1966 р. почався процес над Синявським і Даніелем. Процес, з якого почалися масові гоніння в СРСР на інтеліґенцію, а точніше на людей, які не хотіли мовчати, що світ, змальований Стусом у цьому листі, непридатний до життя людини.

596

«Відьма» — дитяча гра в карти, під час якої кожен із гравців наосліп витягує одну з карт партнера, відкидаючи пари: два валети, два королі й т. д. Мета — не залишитися наприкінці гри з піковою дамою «відьмою».

597

Святослав Караванський — правозахисник і мовознавець, автор «Словника рим», виступав із публіцистичними статтями проти русифікації шкільництва. В 1945-му засуджений на 25 років за зв'язки з молодіжним гуртом української молоді, близької до ОУН. У 1960-му амністований. В листопаді 1965-го знову арештований і примушений «досиджувати» термін: 8 років і 7 місяців. Під час відбуття покарання в Мордовії в 1969-му за написання в ув'язненні статей, зокрема і за трагедію Катинського лісу, проти нього порушено нову кримінальну справу. Після звільнення в 1979-му еміґрував до США.

598

У лютому 1966 року в Івано-Франківську відбувся суд над митцем Михайлом Озерним. За активну громадянську позицію його було засуджено до 6 років позбавлення волі за «антирадянську аґітацію і пропаґанду». Пізніше, щоправда, термін ув'язнення зменшили до 3 років.

599

Пізніше засудженому в березні 1966 р. київському студентові Ярославу Гевричу термін ув'язнення було скорочено до 3 років.

600

Юрій Бадзьо — Стусів приятель ще з аспірантських часів, учасник правозахисного руху в Україні. Відгукнувся трактатом «Право жити» на арешти 1972 р., де піддав критиці національну політику КПРС і радянський суспільний порядок. Арештований 1979 р. і засуджений на 7 років позбавлення волі (Мордовія) і 5 — заслання (Якутія).

601

Григорій Мєлєхов — персонаж роману М. Шолохова «Тихий Дон».

602

Василь Стус. Твори. Том 4. — С. 411—432.

603

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 137—138.

604

Там само. — Арк. 155.

605

Там само. — Арк. 159.

606

Там само. — Арк. 162.

607

Там само. — Арк. 166.

608

Там само. — Арк. 171—172.

609

Василь Стус. Твори. Том 2. — С. 73.

610

Там само. — С. 59.

611

Там само. — С. 61.

612

Там само. — С. 59.

613

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 175—176.

614

Там само. — Арк. 182.

615

Там само. — Арк. 184.

616

Протокол додаткового допиту обвинуваченого від 29 березня 1972 р. //Там само. — Арк. 186—188.

617

Там само. — Арк. 190—191.

618

Там само. — Арк. 193.

619

Там само. — Арк. 194.

620

«Постать голосу». — збірка віршів Григорія Чубая.

621

Кримінальна справа № 47. — Арк. 196.

622

«Підсумовуючи мовчання» — збірка віршів Ігоря Калинця.

623

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 197.

624

Там само. Том 2. — Арк. 171.

625

Там само. — Арк. 173—175.

626

Там само. — Арк. 177—178.

627

Написання — за документом.

628

Там само. — Арк. 179—180.

629

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 213—216.

630

«Скільки молодих авторів…» — так помилково слідчий називає Дзюбину чернетку «Скільки молодих літераторів…»

631

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 17—219.

632

Кримінальна справа № 47. Том 1. — Арк. 335—336. У вироку суду всі ці пасажі рецензента навіть не коригувалися, наводилися майже дослівно.

633

Там само. — Арк. 333—334.