Vladyslav Derda - Людина у човні, Vladyslav Derda

— Містерн Бебіт невже ви у присутності дам збираєтеся розігрувати дешевий спектакл?

— Якщо хтось під цим дахом і розігрує дешевий спектакль так це ви! — відповів він йому.

— Про що ви говорите, покладіть свого пістолета, ваша особиста неприязнь до цього бійця не означає, що потрібно діставати пістолета і погрожувати людям, які мають з вами справу, схаменітся врешті-решт! 

— Ти маєш справу зі мною з малюком Бебітом. Чи ти думав, що я такий дурний? Хто ти такий? Хто ти? Козачок, однозначно, що козачок, але чий поліцейський, а може федеральний? 

— Я той хто тебе розмастить по підлозі клятий ти виродку! — Тері остаточно відкрився, він не бвчив більше сенсу цяцькатися зі злочинцем, якого прийшов упіймати.

— Якби я вислуховував кожного, хто хоче мені погрожувати то я б потратив на це життя, якби я зустрічався з кожним хто хоче мене вбити, мені б не вистачило життя. Запитую ще раз, хто ти такий? — пістолет невміло тримався в його руці, відчувалася свіжозагоєна рана, від поранення, яке зробив йому Барнст.

— Що відбувається? В чому ти його підозрюєш? — втрутилася Келлі.

— А от і пташка заспівала!

— Попереджаю постав пістолет! — промовив агент.

— А то що? — кепкував сміливець зі зброєю в руці, яку наставив на безбройного чоловіка.

— Поєдинок почався! — зауважила Еліза, що виглядала надто втомленою, вона присіла на крісло.

— Зо з тобою Елізо? — підійшла до неї Келлі.

— Я якась втомлена, невимовне бажання прилягти і заснути! — вона згорнулася в кріслі, а її повіки стали важкими мов олово.

— Бачу вже подіяло! — Бебіт задоволено всміхнувся.

— Бебіте припини! — налякана Келлі намагалася зробити бодай щось і наблизилася до нього, але він зупинив її переправивши дуло пістолета на неї. 

— Стій, не смій! — затремтів Пім.

— А от воно що, переймаєшся щоб я не нашкодив їй!

— Не смій наводити на неї зброю! — попередив він, але вдіяти чогось кардинального не міг.

— Ти нічого не зробиш, ти безпорадний, один твій рух і я вистрелю!

— Ти покійник Бебіте!

— Нюх ніколи мене не підводить, все ж хотів мене заспати, не вийшло!

— Не роби дурниць, Бебіте прошу! — промовила перелякана Келлі, вона тремтіла, адже Бебіт не жартував, то лише виглядов він здавався грубим дотепником і базікою на ділі ж був вбивцею, який не зупинится ні перед чим, а смерть людини для нього це жертва котру він мусить щоразу приносити, задля підтримки своєї влади 

— Замовкни, бо пристрелю як собаку!

— Давай поговоримо!

— До переговорів люблять вдаватися ао слабаки, або федерали, ким будеш ти Кронсе? Ти агент? 

— Я агент так ти правий! Я не Кронс!

— Гарний спектакл ти влаштував!

— Чого ти тут? Чого ти хочеш і нащо сподіваєшся?

— Щоб знищити тебе! 

— Он воно що. А що тебе пов'язує з ними? 

— Нічого нас не пов'язує! — зазначила Келлі.

— Замовкни бридке дівчисько!

— Не ображай її! — він зціпив зуби.

— Подиви на нього, який захисник. Он що ми зробимо!

Він покликав свою охорону. Келлі дивилася на Тері благаючи його очима зробити хоч, щось. Двері відкрилися і Келлі завмерла від побаченого. На заклик самовдоволеного боса відгукнувся Кенні, який увійшов сюди з рушницею(калібр вказати) було страшно, але позаду Бебітове підручного, якого вона бачила, була її сестра Джанет.

 Кенні де ти забарився? — невдоволено запитав він, як відчув, що до його голови приставили зброю. Ремінгтон дванадцятого калібру тихенько доторкнувся до його квадратної голови, жодного інтервалу між ними, тільки холодний важкий метал і тепле мяке тіло.

— Опусти пістолет жирдосна потворо! — наказав Кенні.

— Я ж і вистрелити можу! — погрожував він.

— Не встигнеш, я рознесу твою голову по всьому приміщенні! 

— Он воно, що. Пригрів змію. То це Зговір! 

— Опусти його! — повторив Кенні і той небажано але вимушено опустив пістолет.

— Помиляєшся, це не зговорір, а солідарність постраждалих, що принесли тобі розплату! — Джанет теж прийшла на свято.

— Джанет, моя Джанет, сестричко моя! — Келлі негайно кинулася до неї і заплакала на її шиї.

— І ти тут крихітко! — посміхнувся він не наважуючись повернути шиї.

— Що з Елізою? — запитав стурбовано Кенні.

— Вона впорядку тільки заснула. Він підмінив їй бакал вина із снодійним, яке я приготував для нього, хитрий покидьок! — Тері підвівся.

— Не так швидко агентику! — Кенні направив на нього рушницю.

— Ти що робиш? Не треба, я тут щоб допомогти!