Роберт Грін - 48 законів влади

подружжя обговорювало свої звички харчування, особливо традиції обіду. Дружина любила обідати неквапливо: спочатку аперитив, потім закуски, тоді невелика порція основної страви, і все помалу. Це дратувало чоловіка — він хотів їсти швидко, починаючи з основної страви: що більше, то краще. Під час такої розмови подружжя самостійно починало помічати аналогію з їхніми проблемами в ліжку. Однак тільки-но вони це зауважували, Еріксон міняв тему, ретельно уникаючи розмови про реальну проблему.

Пара гадала, що Еріксон просто хоче познайомитися з ними ближче, а до їхньої проблеми перейде на наступному сеансі. Але в кінці першого сеансу доктор Еріксон радив їм влаштувати обід, який ураховував би звички їх обох: дружина обідатиме повільно, разом із перекусками, а чоловік одразу отримає велику порцію. Не усвідомлюючи, що діє під м’яким керівництвом лікаря, подружжя ввійшло в дзеркальне відбиття своєї проблеми, і в цьому відбитку чоловік і дружина самі вирішували свою проблему, закінчивши вечір так, як і передбачив лікар, реалізуючи поліпшену динаміку обіду в ліжку.

Маючи справу з більш серйозними проблемами, як-от власний дзеркальний фантастичний світ шизофреніка, доктор Еріксон завжди намагався ввійти в дзеркало і працювати в ньому. Якось він лікував у шпиталі пацієнта, який вважав себе Ісусом Христом: хворий обкутувався простирадлами, промовляв притчі і нескінченно проповідував серед персоналу і пацієнтів християнський прозелітизм. Жодні ліки й лікування не діяли доти, доки доктор Еріксон не підійшов до молодої людини і не сказав: «Здається, ви маєте досвід теслярства». Як Христос пацієнт мав визнати, що такий досвід у нього є, і Еріксон відразу завантажив його роботою з виготовлення книжкових полиць та інших корисних речей, даючи йому змогу й далі вдягатися, як Ісус. Протягом наступних тижнів пацієнт поринув у роботу, і його розум менше переймався фантазіями Ісуса й більше зосереджувався на праці. Пріоритетність теслярської роботи спричинила зрушення в психіці пацієнта: релігійні фантазії залишилися, але відійшли на задній план, що сприяло соціалізації хворого.

Тлумачення

Спілкування спирається на метафори і символи, на яких ґрунтується мова. Метафора — дзеркало конкретики і реальності, які вона виражає зрозуміліше і глибше, ніж буквальний опис. У разі непохитної сили волі інших безпосереднє спілкування лише посилює опір.

Зазвичай це трапляється, коли доводиться нарікати на поведінку людей, особливо в такій чутливій царині, як сексуальні стосунки. Ви досягнете набагато триваліших змін, коли, як доктор Еріксон, сконструюєте аналогію, символічне дзеркало ситуації і проведете людину крізь нього. Христос розумів, що притча — найкращий спосіб навчити, бо вона дає змогу людям самим зрозуміти правду.

Маючи справу з людьми, які загубилися у відображеннях світів фантазії (зокрема з людьми, які не є пацієнтами психіатричних лікарень), не намагайтеся заштовхнути їх до реальності, розбивши їхні дзеркала. Краще ввійдіть у їхній світ і дійте в ньому за їхніми правилами, м’яко і непомітно виведіть їх із дзеркальної зали, до якої вони потрапили.

Дотримання 6

Великий майстер чайної церемонії в Японії XVI століття Такено Шоо якось проходив повз будинок, біля якого молодий чоловік поливав квіти. Дві речі привернули увагу Шоо: по-перше, те, як граціозно чоловік робив це, і, по-друге, те, що в садку квітувала чарівна рожа Шарона. Він зупинився і відрекомендувався молодикові, якого звали Сен-но Рікю. Шоо хотів залишитися, але в нього була призначена зустріч, і він мав поспішати. Рікю, однак, запросив його на чай наступного ранку. Шоо радо погодився.

Коли Шоо наступного дня відчинив ворота садка, то жахнувся — у садку не залишилося жодної квітки. Понад усе він хотів побачити квітування рожі Шарона, яким не встиг насолодитися напередодні; він уже зібрався йти, але зупинився біля брами і вирішив увійти до чайної зали Сен-но Рікю. Від здивування Шоо остовпів на вході: перед ним зі стелі звисала ваза, а в ній стояла єдина розквітла рожа Шарона, що була найгарнішою в садку. Якимось чином Сен-но Рікю прочитав думки гостя і одним промовистим жестом продемонстрував, що сьогоднішній гість і господар будуть у повній гармонії.

Сен-но Рікю згодом став найвидатнішим майстром чайної церемонії, а його прикметною рисою була незбагненна здатність гармонізувати себе з гостями й думати на крок наперед, зачаровуючи їх адаптуванням до їхніх смаків.

Якось Рікю було запрошено на чай до Ямашина Хечигвана, аматора чайної церемонії і людини з чудовим почуттям гумору. Коли Рікю прибув до Хечигвана додому, він побачив, що брама саду зачинена, отож він відчинив її, щоб знайти господаря. По інший бік брами він побачив, що хтось викопав канаву, а потім акуратно прикрив її полотном і землею. Зрозумівши, що Хечигван вирішив пожартувати, він із увічливості ступив у канаву, забруднивши свій одяг.

Прибіг нажаханий Хечигван і поспішно провів Рікю до купелі, яка з незрозумілої причини стояла напоготові. Викупавшись, Рікю приєднався до Хечигвана, і обоє отримали величезне задоволення від чайної церемонії, разом сміючись над випадком. Пізніше Сен-но Рікю пояснив другові, що заздалегідь знав про жарт: «Але оскільки гість повинен виконувати бажання господаря, я свідомо впав у канаву, і тому наша зустріч була успішною. Чай — це не просто підлесливість, церемонія не може відбутися, якщо нема гармонії між учасниками». Хечигван був дуже задоволений, побачивши поважного Сен-но Рікю на дні канави, але й Рікю було приємно виконати бажання господаря і подивитися, як він розважається.

Тлумачення

Сен-но Рікю не був ні чарівником, ні віщуном — він пильно стежив за оточенням, примічаючи найменші жести, які відкривали йому приховані бажання людей, а потім відтворював образи цих бажань. Хоча Шоо нічого не сказав про свій захват квітом рожі Шарона, Рікю прочитав це в його очах. Якщо віддзеркалення бажання людини передбачає падіння в канаву, то нехай так і буде. Сила Рікю полягала в умілому використанні Дзеркала Надвірного, через що вважали, ніби в нього є виняткова здатність зазирати в душі інших людей.

Навчіться маніпулювати Дзеркалом Надвірного, бо воно дасть вам величезну владу. Читайте в очах людей, слідкуйте за їхніми жестами, бо вони — точніший барометр болю й насолоди, ніж слова. Помічайте і запам’ятовуйте деталі — одяг, підбір друзів, побутові звички, принагідні зауваження, — вони розкривають приховані й рідко здійсненні бажання. Вбирайте це все, дивіться, що лежить під поверхнею, а потім станьте дзеркалом невисловленого «я» свого оточення. Це ключ до влади: людина не питала про вашу думку, не згадала про приємність споглядання рожі Шарона, і, коли ви віддзеркалюєте її насолоду, вона збільшується, бо про неї ж не просили. Пам’ятайте: спілкування без слів, опосередкований комплімент мають найбільше сили. Ніхто не в змозі встояти перед чарами Дзеркала Надвірного.

Дотримання 7

Жовтий Хлопчина Вайл, винятковий шахрай, використовував Дзеркало Ошуканця у своїх найвдаліших аферах. Найзухвалішою з них було відродження банку в містечку Мансі, штат Індіана. Коли Вайл прочитав у газеті, що Мерчантсбанк переїхав із Мансі, він побачив нагоду для афери.

Вайл орендував звільнену будівлю Мерчантсбанку, де залишилися банківські меблі, навіть касові віконця.