Тетяна Гуркало - Ліїн із роду со-Ялата, Тетяна Гуркало

— Не пийте нічого алкогольного. Ні сьогодні, ні завтра, а найкраще до кінця свят.

— Я і не збиралася, — розгублено зізналася Ліїн, за що була винагороджена ще однією усмішкою.

А до чого було це попередження, Ліїн зрозуміла, тільки коли під лимонним деревом ні з того, ні з цього сіла безприданниця, що любить живопис, і стала голосно стогнати про своє загублене життя. Дівчину спробували заспокоїти і відвести кудись, а вона виривалася і кричала, що вона не хотіла заміж, що їй набагато миліші за якогось чоловіка фарби, полотна і натурники. Коли її дві служниці вже майже дотягли до виходу, вона таки вирвалася і побігла назад до лимонного дерева, на ходу описуючи чарівні плечі Бачена і сильні руки Ройма.

Люди, що знаходилися в залі, шарахалися від бідолахи так, наче вона вся вкрилася лишаями, а то й трупними плямами.

— Зачароване місце, — сказала Ліїн, коли дівчина добігла до мети, впала на коліна, обняла діжку і стала плакати.

— Говорили ж дурепі, що пити щось можна тільки в кімнаті наречених, — засмучено сказала молодша розпорядниця, що стояла біля Ліїн. — Так ні, щороку знаходиться якась особа, що піддається на чоловічі вмовляння.

— Але ж Качечка теж пила, — скромно нагадала Льонок, яка, очевидно, розраховувала, що й Качечці зараз дістанеться за дурість.

— Так вона пила у всіх на очах, та й у майстра репутація, він би не став нею ризикувати, — відмахнулася від неї розпорядниця і похмуро зітхнула, коли служниці знову підхопили любительку натурників під руки і повели до виходу. — Ось щороку комусь підносять келих дивовижного вина, і щороку його хтось п'є. Хоча всі знають, що не можна.

— Вона може сказати хто, — розважливо сказала Іволга.

— А толку? — запитала розпорядниця. — Упевнена, цій діві дали лише міцне вино, солодке таке, в яке підмішують вогняні сльози. А воно вдарило в голову і змусило забути про заборону. Так що бокальчик з зіллям, що розв'язує язика, їй, швидше за все, підніс хтось інший, непомітний настільки, що вона його навіть не запам'ятала. А може, й зілля ніякого не було. Лише три-чотири келихи міцного вина. І начебто стежиш за цими дівами, а вони… Одна йде дихати в сад, наодинці, інша легендарне вино пробує.

— І імператриця розлютиться ще більше, — задумливо сказала Мелана.

А Качечка почервоніла і винувато опустила голову.