Ая Кучер - Зрада. Ціна пробачення, Ая Кучер

- Усе нормально? - уточнюю, коли чоловік ховає телефон у кишеню. - Щось трапилося?

- По фірмі питання, не звертай уваги. Серйозно, - додає, бачачи мій погляд. - Дізнаюся про Іру - я тобі повідомлю. Якщо ти захочеш знати.

- Добре.

- Давай відразу прояснимо, Тай. Я розумію, що в тебе зараз хаос у житті. І з Дімою все... складно. Але я не хочу, щоб ти сумнівалася в мені. У мене немає звички брехати.

- Сказав той, хто стільки років робив усе, щоб я вірила в його неприязнь.

- Приховував свою симпатію, але не брехав. Ми домовилися? Я завжди намагатимуся тебе зрозуміти й підтримати, але не хочу, щоб ти шукала каверзу в моїх словах чи діях. Бути винуватим без провини - не по мені.

- Домовилися, - киваю, ледь усміхаючись. - Вибач.

Шварц має рацію. Обдурив мене чоловік, але зараз я сумніваюся у всіх.

Єдина вина Мирона, що він не розповів мені все відразу. Але він і не був зобов'язаний, нехай і щось відчував до мене. Тому за це я судити його не збираюся.

А все інше...

З цим я розберуся поступово.