Вікторія Сурен - Прокляття рейлі, Вікторія Сурен

Я стискаю пальці, напружую кінцівки та вдихаю повітря через рота. Пускаю магію венами, намагаючись витягти її із ящика, куди запхнув шокер.

— Оскільки я не могла чаклувати, то таємно потоваришувала з артефакторами. Вони фактично такі ж самі, як і я. Так, вони мають силу, що допомагає наситити артефакт магією, але тільки там я могла прикинутися своєю. Вдавати. Отож я навчалася, але в таємниці від стихійників та батька, мага землі. Поєднувала навчання медицини, як хотів тато, в тихому містечку Феєріалу із таємною артефакторією, збільшуючи зв’язки, поки не досягла тамтешніх верхівок. Президента. В Еймунді багато хто цікавиться зіллями та незаконними поєднаннями. Як той перстень, що тобі давала та руда дівонька.

З нас двох лише я можу стиснути її легені та витягти все повітря на відстані кількох метрів. І я дуже хочу спробувати це зробити. Можливо, я навіть зможу розірвати їх на шмаття.

Магія бігає швидше. Головне — не виказати себе.

—  Згодом, мене зробили лікаркою, але я не забула тих принижень та гноблення, яких зазнала ще з малечку. Нікому не подобаються напівкровки. І я подумала... а чому б не зруйнувати цей світ стихій, який так мене ненавидить? Навіть батько не виходив на зв’язок роками, лишивши під опікою служб, які плювали на мене ще більше. А трикляті рейлі виявилися чудовою зброєю, яку так легко зламати. Запевнити, що сила всередині вас така потрібна й що ви такі-і-і, бляха, особливі почвари та раби, які по факту хіба що дупу іншим підтиратимуть.

Ванесса бере до своїх пальців один з порошків, розглядаючи блискучу суміш. Я підіймаю голову й тепер бачу дивний механізм розміром із долоню. Він має круглу кришку, яку прочиняє Ванесса, та чотири гострі кути. Один із них змушує мене скривитися від жахливого головного болю, жадаючи, аби підійшла ближче.

Стискаю зуби, спершись долонями на підлогу. Напружую коліна. Очі спалахують полум’ям, за яким криється торнадо.

— Спочатку я хотіла зламати істинних магів, але на них мої махінації не спрацювали. Тому саме рейлі знищать академію й усіх, хто мені так сильно не подобався, включно з ними самими. Згорять, полетять кудись, закопаються живцем ну або ж захлинуться. Мені байдуже, як ви здохнете. Всі до єдинодногоого, навіть якщо нічого не випили, навіть якщо істинний маг. Рейлі самотужки прикінчать вас. А головне, що я... я стану Святим Духом. Покровителькою усіх стихій.

Голос Інес веселий та на диво грайливий.

— Як!? — здивовано перепитую, не в змозі стриматися. Ледь не фиркаю. Невже я єдина рейлі, яка не намагається знищити все й всіх!? Хіба що Суджі… Сподіваюся, істинні маги дають всьому раду.

У моїй голові навіть не вкладається цей образ Інес. Де та мила жінка!? Де моя подруга!?

— Ось так, — вона крутить у своїх пальцях порошок й усміхається. — Над цим порошком я працювала разом із медиками, які вивчають заборонені отрути. А артефактори з Еймунду створили цей магічний механізм, який активує всі чотири стихії, направивши їх у мене. Я обіцяла Еймунду частину земель Феєріалу, коли стану Духом, тому ми працювали разом. Це було дуже вигідно. А мене ці рейлі навіть не торкнуться. Деталі закляття, люба. Слід повалити монарха, щоб він і його тупа родина нарешті повиздихали.

Знову вібрація. Вогонь наближається.