Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Наука, Освіта » Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України 📚 - Українською

Колектив авторів - Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України

420
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України" автора Колектив авторів. Жанр книги: Наука, Освіта.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 13 14 15 ... 896
Перейти на сторінку:

— товариства з додатковою відповідальністю, зокрема, довірчі (ст. 151 ЦК);

— акціонерні товариства (ст. 152 — 162 ЦК);

— виробничі кооперативи (ст. 163 — 166 ЦК);

— непідприємницькі товариства (фондові біржі; товарні біржі; торгово- промислові палати; споживчі кооперативи; споживчі кооперативи (товариства) та їх об'єднання; адвокатські бюро та адвокатські об'єднання; об'єднання громадян, в тому числі професійні спілки, політичні партії, релігійні організації, творчі спілки; благодійні організації тощо);

— установи (ст. 83, 101 — 103 ЦК);

— інші юридичні особи приватного права (ч. 1 ст. 83 ЦК).

6. Цивільний кодекс (ст. 191) розуміє підприємство як об'єкт цивільного права (нерухоме майно). Але це розуміння підприємства в Україні не є єдиним. Відповідно до ч. 2 ст. 167 і ч. 2 ст. 169 ЦК можуть створюватись такі юридичні особи публічного права, як підприємства. Господарський кодекс також визнає можливість створення юридичних осіб в організаційно-правовій формі підприємств. Отже, держава в особі державного органу, наділеного відповідною компетенцією, може створювати одноособово не тільки установи — юридичні особи публічного права, що фінансуються із Державного бюджету, не тільки підприємницькі товариства (ч. 3 ст. 167 ЦК), а і державні унітарні підприємства. Державні підприємства можуть створюватись як державні комерційні підприємства або казенні підприємства (ст. 73 — 77 ГК).

7. Автономна Республіки Крим відповідно до ч. 2 ст. 168 ЦК вправі створювати юридичні особи публічного права, але при цьому не зазначені її повноваження створювати унітарні підприємства (комерційні або некомерційні).

8. За територіальними громадами визнається право створення унітарних комунальних підприємств — комерційних і некомерційних (ст. 78 ГК).

9. Визнається можливість створення споживчими товариствами, їх спілками (об'єднаннями) підприємств, установ та інших суб'єктів господарювання (ч. 7 ст. 111 ГК). Спеціально в ч. 8 ст. 111 ГК зазначається те, що підприємства споживчої кооперації можуть бути унітарними (тобто, власне підприємствами) або корпоративними (підприємницькими товариствами). Визнається можливість створення підприємств об'єднаннями громадян, в тому числі релігійними організаціями (ст. 112 ГК), а також кредитними спілками (ст. 130 ГК) та іншими непідприємницькими товариствами. З введенням в дію нового Цивільного та Господарського кодексів зберегли право на створення підприємств творчі спілки, благодійні організації, професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців.

10. Передбачається створення приватних підприємств на основі приватної власності не тільки одного, а і кількох громадян, іноземців чи осіб без громадянства (ч. 1 ст. 113 ГК). Зазначається те, що приватне підприємство може бути створене на основі приватної власності суб'єкта господарювання — юридичної особи.

11. Відповідно до міжнародних договорів України учасниками цивільних відносин повинні визнаватись міжнародні організації.

Стаття 3. Загальні засади цивільного законодавства

1. Загальними засадами цивільного законодавства є:

1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини;

2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;

3) свобода договору;

4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;

5) судовий захист цивільного права та інтересу;

6) справедливість, добросовісність та розумність.

1. При застосуванні ст. 3 ЦК слід ураховувати особливості основних засад (принципів) окремих галузей законодавства. Вони, перш за все, покликані впливати на поточну правотворчу діяльність. Суб'єкти правотворчої діяльності, в тому числі законодавець, повинні враховувати вимоги основних засад. Але наслідки неврахування вимог основних засад є різними для законодавчих та інших нормативно-правових актів. Спеціальні (конкретні) законодавчі положення підлягають переважному застосуванню перед загальними положеннями, тим більше — перед основними засадами, що є найбільш загальними положеннями. Отже, невиконання законодавцем вимог основних засад не є підставою незастосування законодавчих положень, які суперечать ст. 3 ЦК. Підзаконні акти повністю підпорядковані Конституції і законам, в тому числі і найбільш загальним положенням законів. А тому підзаконні акти не можуть застосовуватись, якщо вони суперечать законодавчим актам, в тому числі і основним засадам, сформульованим у ст. 3 ЦК.

І все ж основні засади впливають певного мірою і на поточну законодавчу діяльність, надаючи змісту законодавчих актів певної єдності.

2. Основні засади, за визначенням, мають включати до свого змісту нормативний регулятор і декларацію. У тій частині, в якій основні засади вміщують у собі нормативний регулятор, вони є обов'язковими для учасників відповідних цивільних відносин. У тій частині, в якій основні засади вміщують у собі декларацію, вони не є суворо обов'язковими. Але декларативні елементи у міру готовності суспільних відносин сприйняти ці елементи як обов'язкові, перетворюються у нормативний регулятор. Тому при формулюванні основних засад недоречно використовувати застереження типу «якщо інше не встановлено законом». Основна засада, яка повністю втратила елементи декларації, перестає бути такою і перетворюється на звичайну правову норму.

3. Застосування основних засад до цивільних правовідносин є завжди застосуванням аналогії права, в тому числі і тоді, коли внаслідок суперечності основній засаді не застосовується положення підзаконного нормативно-правового акта.

4. Із всіх основних засад, сформульованих у ст. 3 ЦК, виокремлюються засади добросовісності, справедливості та розумності. Ці засади входять до змісту принципу верховенства права, закріпленого в частині першій ст. 8 Конституції України [1], а тому набувають юридичної сили конституційних положень. Виникає думка про те, що у цивільному законодавстві потреба зникає взагалі. Принаймні, в кожному випадку суперечності між конкретними законодавчими положеннями і засадами добросовісності, справедливості та розумності перевагу слід надавати останнім. Але це твердження є правильним лише взагалі. При більшому наближенні до проблеми ми виявляємо, що самі ці засади за юридичним змістом не є однорідними: вони вміщують у собі не тільки нормативний регулятор, а й декларацію. Отже, для вирішення питання

1 ... 13 14 15 ... 896
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Науково-практичний коментар до цивільного законодавства України"