Ігор Кузьма - Від нікчеми до надлюдини

створили грубий комп'ютерний термінал. Потім вони створили для нього дві програми. Перша перетворювала одну математичну систему в іншу, а друга… Що робила друга, я не наважуюся пояснювати. Скажу тільки те, що згодом, прочитавши біографію Наполеона, Гейтс зробив з неї комп'ютерну гру «Ризик», метою якої було світове панування.

Не вирізняючись особливою успішністю, що теж було формою бунтарства, він несподівано закінчив 9-й клас на круглі п'ятірки (в англійській буква «A»), навіть не заглядаючи в підручники, і увійшов до першої десятки кращих учнів Америки при здачі тесту «на здатність».

У десятому класі Білл вже не вчився комп'ютерній справі, а викладав її. Тоді ж він створив програму для навчання свого класу. Програма ця мала ще й секретну мету. Вона «вибирала» для свого творця класи, де вчилися «ті ще дівчатка». Йому було 15 років, коли він написав програму для регулювання вуличного руху і заробив на цьому проекті 20000 доларів. А в 17 він одержав пропозицію на написання програмного пакета по розподілу енергії Бонневільської греблі.

Все своє подальше життя якщо Гейтс і йшов на будь-які компроміси, то неодмінною їх умовою було «босом буду я». У 1973 році він вступив до Гарвардського університету, але був відрахований через 2 роки, так як Гейтс вже щосили став займатися створенням програмного забезпечення. Друг Гейтса, Кент Еванс, щоб відволіктися від роботи, займався альпінізмом. Один з його походів закінчився трагічно. Еванс зірвався і загинув. Це була перша трагедія в житті Гейтса. До цього, за його визнанням, він ніколи не думав про смерть. Два тижні Білл був наче у тумані, нічого не роблячи. Смерть Еванса ще більше зблизила Гейтса з Алленом. Аллен переконав його стати, як згодом стали говорити, «найзнаменитішим неуком Гарварда». Замість диплома Гарвардського університету на світ з'явилася компанія «Майкрософт», яка спочатку писалася як «Майкро-Софт». (Був і такий варіант «Аллен енд Гейтс Інк».) Нова компанія стала створювати програмне забезпечення для персональних комп'ютерів, які тільки-тільки входили в моду. Легенда народження «Майкрософт» говорить: в грудні 1974 року Аллен, який їхав відвідати Гейтса в Гарварді, зупинився купити в газетному кіоску журнали. Те, що він знайшов в одному з них, навіки змінило його і Гейтса життя. На обкладинці журналу «Популярна електроніка» красувалася фотографія Altair-8080, а над нею великим шрифтом було написано: «Перший в світі мікрокомп'ютер, здатний змагатися з комерційними моделями». З цим номером журналу Аллен увірвався в гуртожиток до Гейтса. У грудні 1974 року Білл Гейтс побачив комп'ютер за $ 397, який, за словами його друга Аллена, міг би зібрати будь-хто. Єдине, чого не вистачало машині було програмне забезпечення. Обидва друга негайно зрозуміли, які обрії відкривалися перед ними. Вони усвідомили, що ось-ось — і ринок «домашніх» комп'ютерів розпуститься пишним цвітом, а мільйонам людей потрібно програмне забезпечення. Через кілька днів Гейтс зв'язався з виробником Altair — компанією MITS — і повідомив, що разом з Алленом створив версію мови програмування Basic, яка може бути використана в Altair. Гейтс сказав неправду. До того моменту друзі ще не написали жодного рядка коду. Більш того, вони ще не мали ні Altair, ні його чіпа. MITS, що не знала про це, відповіла, що зацікавлена ​​в пропозиції Гейтса. І ось друзі приступили до авральної роботи над Basic. Над кодом працював Гейтс, Аллен симулював дії Altair 8800 (першого комерційно успішного персонального комп'ютера) на шкільному комп'ютері PDP-10. Півтора місяці по тому програма була готова. Аллен повіз її в MITS. І там він вперше доторкнувся до Altair. Сталося чудо — програма друзів спрацювала! Контракт був укладений. Цей варіант влаштував менеджерів, які запропонували молодим людям працювати над написанням мов програмування.

Парочка виїхала в Нью-Мехіко, де і почалася історія Micro-soft (тире, як уже говорилося вони забрали пізніше). Перші п'ять замовників Microsoft збанкрутували, але хлопці не впали у відчай і в 1979 році повернулися в Сіетл. Білл Гейтс був відрахований з університету за прогули і неуспішність, але цей факт не сильно засмутив студента, оскільки йому надійшла пропозиція від IBM створити операційну систему для першого в світі персонального комп'ютера.

2 березня 2005 року Кабінет закордонних справ Великобританії оголосив, що Білл Гейтс отримає титул Лицаря-Командора Ордена Британської Імперії (це аналог лицарського звання, яке може отримати тільки громадянин Сполученого Королівства; лицарське звання дає право іменуватися «сер») за його внесок в підприємства Великобританії і його зусилля по зменшенню бідності в світі. У своїх релігійних поглядах Гейтс, швидше за все, агностик. Коли кореспондент журналу The Times запитав, чи вірить він у Бога, Білл Гейтс відповів: «У мене немає ніяких фактів, які свідчать про нього».

У 1999 році Білл Гейтс написав книгу «Бізнес зі швидкістю думки» (Business @ the Speed ​​of Thought), яка показує, як інформаційні технології можуть вирішувати бізнес-завдання в зовсім новому ключі. Особливо слід відзначити той факт, що ідеї Білла Гейтса добре узгоджуються з концепцією ощадливого виробництва. У книзі Білл Гейтс виклав розроблені їм принципи інформаційної економної логістики, спираючись на досвід її використання в корпорації Microsoft. До особливостей книги слід віднести і те, що автор одним з перших запропонував застосувати принципи цього нового напрямку в менеджменті бізнесу для всіх рівнів влади, модернізації системи освіти (педагогічна логістика) і охорони здоров'я. Ця книга була випущена на 25 мовах і продається більш ніж в 60 країнах світу. «Бізнес зі швидкістю думки» отримала високу оцінку критиків і була внесена в списки бестселерів газет «Нью-Йорк таймс», «Америка сьогодні», «Уолл-стріт Джорнал» і веб-сервера Amazon.com.

На одній з нарад компанії Microsoft в 1987 році Білл знайомиться зі своєю співробітницею Меліндою Френч, а першого січня 1994 вона стала його дружиною. «Дивно, але Мелінда змусила мене захотіти з нею одружитися. Це дуже дивно, адже це абсолютно суперечило моїм раціоналістичним міркуванням з приводу шлюбу «- скаже пізніше Білл Гейтс. Весілля проходило в Ланаї, Гаваї, запрошення отримали 130 гостей, в числі яких Полл Аллен, Уоррен Баффетт, власник Washongton Post Кетрін Грем та інші. Цікаво, що Білл вжив усіх можливих заходів, щоб позбутися від настирливих журналістів, зокрема були скуплені всі номери готелю і всі авіаквитки на острів. Через 2 роки у подружжя народилася дочка Дженніфер Катарін Гейтс (Jennifer Katharine Gates нар. 26 квітня 1996 року), а пізніше — син Рорі Джон Гейтс (Rory John Gates нар. 23 травня 1999 г.) і дочка Фібі Адель Гейтс