Анастасия Хэд - Ходімо зі мною, Анастасия Хэд

Я покрутилася перед великим дзеркалом у спальні й залишилася задоволена результатом.
— Ну як тобі? — розплившись у задоволеній усмішці, запитала я в непорушного Ярика. Саме для нього все це, і його думка зараз була для мене важлива.
— Добре, ходімо.
Він був надзвичайно стриманим. Ну спробуй зрозумій цього чоловіка: то пожирає тебе поглядом і, здається, от-от зірве з тебе одяг, то раптом стає холодним, як лід. Але нічого, голубчику, я хоч і противна, але свого не втрачу. І вже якщо ти у мене на прицілі, хлопче, тобі нікуди бігти.