Петро Дмитрович Біленчук - Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів

Слідчий доручає спеціалісту дослідити окремі матеріальні джерела з метою встановлення слідів, їх фіксації, копіювання, опису та інтерпретації з урахуванням спеціальних знань. Спеціаліст допомагає слідчому вирішувати питання механізму утворення слідів, визначати місце їх розташування, вибирати засоби фіксації, а інколи — й правильно описувати в протоколі. Спеціаліст може використовувати спеціальні лабораторні методи дослідження, обов’язково пояснивши перед тим усім учасникам огляду потрібні методи і засоби, детально описувати тактику їх застосування та одержані результати. Будь-яких висновків у протоколі з приводу виявлених слідів експерт не має права робити. Такі висновки слідчий використовує для вибору тактичних прийомів огляду, висунення слідчих версій, планування розшуку злочинця та встановлення інших обставин.

Для точного встановлення механізму злочину під час огляду місця події особливого значення набувають виявлені негативні обставини — такі зміни в обстановці, які суперечать механізму взаємодії, тобто сліди на місці події є, але їх не повинно бути, і навпаки, слідів немає, але вони обов’язково повинні бути. Наприклад, виявлено труп з ушкодженнями великих судин, а на місці події крові немає, хоча повинна бути. Негативна обставина свідчить, що ушкодження завдано не в тому місці, де було знайдено труп, а в іншому. Або на шиї трупа, який вийняли з петлі, відсутня странгуляційна борозна. Це означає, що смерть настала не внаслідок повішення, а труп був підвішений після вчинення вбивства.

2.1.4. Фіксація результатів огляду місця події

До основних прийомів фіксації огляду місця події належать такі: протоколювання; фотографування, відеозапис, кінозйомка, звукозапис; копіювання та моделювання; вимірювання, складання планів і схем; вилучення предмета разом із слідами.

Основним способом фіксації результатів огляду місця події є протоколювання. Складання протоколу місця події потребує дотримання низки певних вимог: протокол повинен бути повним і містити детальний опис окремих слідів та інших обставин злочину; всі виявлені об’єкти, предмети та обставини місця події мають бути зафіксовані у протоколі огляду місця події точно у такому самому вигляді, в якому вони перебували у момент здійснення огляду та спостерігалися слідчим. Якщо до обстановки місця події вносилися певні зміни, то факти внесення таких змін повинні бути встановлені слідчим за допомогою проведення інших слідчих дій — допитів, експертиз, відтворення обстановки та обставин події тощо.

Протокол огляду місця події складається з трьох основних частин: вступної, описової та заключної.

У вступній частині протоколу зазначається таке: час і місце складання протоколу; посада та прізвища осіб, які проводили огляд і брали участь у його проведенні, прізвища та адреси понятих; підстави для здійснення огляду та посилання на відповідні норми КПК України; позначки про роз’яснення учасникам огляду і понятим їх прав і обов’язків; умови, в яких проводився огляд; час початку та закінчення огляду.

Описова частина містить відомості про загальну обстановку на місці події і всі фактичні дані щодо справи, викладені у тій послідовності, в якій їх було виявлено. Результати огляду описуються від загального до окремого. Спочатку зазначається характеристика навколишньої місцевості, межі території, яка підлягає огляду, загальна характеристика місця події, окремі сліди і предмети. Виявлені на місці події предмети та сліди описують за такими правилами: зазначається їх назва або найменування, місцезнаходження, розмір, форма, колір, загальні та окремі ознаки, взаємне розташування, а також розташування щодо визначених орієнтирів, способи виявлення і вилучення. В протоколі не повинні зазначатися властивості об’єктів, що не можуть бути встановлені безпосереднім спостереженням без здійснення експертного або лабораторного дослідження. Протокол складається з дотриманням логіки, чіткими і зрозумілими фразами.

Заключна частина протоколу містить відомості щодо вилучених предметів та слідів, умов і методів їх фіксації (фото-, кіно-, відеозйомка, дані про чутливість плівки, умови зйомки, параметри зйомки) та вилучення (копіювання на дактоплівку, виготовлення гіпсового зліпка тощо). У цій частини протоколу зазначається про наявність або відсутність зауважень понятих та інших учасників огляду щодо порядку огляду, вилучення слідів та інших предметів, а також інших дій, вчинених слідчим. Протокол підписує слідчий, а також поняті та інші учасники огляду.

До протоколу огляду місця події можуть додаватися плани, схеми місця події, фотознімки, кіно- та відеоплівка.

Усі технічні засоби, які використовують для фіксації процесу огляду та його результатів, можна згрупувати у такий спосіб:

• фотографічні;

• кінематографічні;

• відеозаписуючі;

• звукозаписуючі;

• вимірювальні;

• моделюючі;

• аналітичні:

• пошукові;

• кібернетичні.

2.2. Тактика відтворення обстановки і обставин події

2.2.1. Поняття відтворення обстановки і обставин події

Статтею 194 КПК України передбачено таку слідчу дію, як відтворення обстановки й обставин події, зміст якої полягає в тому, що з метою перевірки й уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого або даних, одержаних при виконанні огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце події і в присутності понятих, а в разі необхідності — з участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку та умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися у дійсності.

Найчастіше відтворення обстановки і обставин події здійснюється з метою перевірки такого:

• чи могла конкретна людина в певних умовах сприйняти ту чи іншу подію, об’єкт (наприклад, чи міг свідок в описаних ним умовах і з зазначеної відстані побачити, як відбувалася подія);

• можливості виконання особою певних дій (наприклад, намалювати грошовий білет), у тому числі за допомогою певного предмета, за певний час, у певних умовах тощо;

• об’єктивної можливості подій чи дії (наприклад, чи може відбутися самозаймання певної речовини за відповідних умов, чи можуть утворитися певні сліди);

• як саме відбувалася певна подія (наприклад, уточнити шлях руху обвинуваченого до місця вчинення злочину).

Ця слідча дія за своїм змістом є ширшою, ніж слідчий експеримент, бо охоплює ще й перевірку показань на місці. Отже, така слідча дія, як відтворення обстановки й обставин події, що передбачена ст. 194 КПК України, структурно і гармонійно поєднує в собі дві слідчі дії, два напрями досліджень: слідчий експеримент і перевірку показань на місці.

Слідчий експеримент. Слідчий експеримент необхідно відрізняти від експерименту як загальнонаукового методу дослідження, що його використовують як пізнавальний прийом при виконанні різних слідчих дій.

Експеримент —це цілеспрямована діяльність, в основу якої покладено дослідне відтворення у спеціально створених умовах явища, події, речі, об’єкта, що пізнаються. Експеримент широко використовується в різних галузях знань.

Слідчий експеримент — це слідча дія, яку виконують з метою перевірки існуючих та одержання нових доказів за допомогою цілеспрямованого впливу на окремі (такі, що перевіряються) об’єкти або їх копії під час здійснення спеціальних дослідів. Таким