Марті - Тіні Системи , Марті

Глава 14 — "Ілюзія вибору"

— Лягай. 

Голос Асі був спокійний, але її очі видали тривогу. Вона розуміла, що це ризик. Олекса знав це теж, але відчував, що іншого виходу немає. 

Він сів у капсулу. Металеві стінки були холодними. Ася під’єднала сенсори до його скронь. 

— Готовий? 

— А що, якщо я побачу те, що не зможу витримати? 

Вона подивилася на нього довгим поглядом. 

— Ти вже жив у брехні. Чи не гірше це? 

Олекса заплющив очі. 

— Починай. 

Зустріч із собою 

Його свідомість провалилася в темряву, а потім — спалах світла. 

Він стояв у великій білій кімнаті. Абсолютно порожній. Навпроти нього сидів чоловік у чорному костюмі. 

— Ми зустрілися знову, — промовив той. 

Олекса нахмурився. 

— Хто ти? 

— Ти. 

Чоловік схилив голову набік, ніби розглядав його, як цікаву загадку. 

— Чому я тут? 

— Бо ти шукаєш правду. Але скажи мені, Олексо, ти впевнений, що хочеш її знати? 

— Так. 

— Цікаво… — чоловік посміхнувся. — Люди завжди так кажуть, але коли стикаються з правдою, вони прагнуть втекти назад у брехню. 

— Я не такий. 

— Ні? Тоді скажи, що є реальністю? 

Олекса замислився. 

— Те, що я відчуваю. Що бачу. 

Чоловік похитав головою. 

— Ти бачиш те, що тобі дозволяють бачити. Відчуваєш те, що тобі запрограмували відчувати. Ти ніколи не ставив під сумнів, чому твій світ саме такий? 

— Ти про що? 

— Про те, що твоє життя — це набір команд. Як програма. Тобі кажуть, ким бути, що робити, кого любити і кого ненавидіти. І кожного разу, коли ти виходиш за межі, вони перезапускають тебе. 

Олекса відчув, як по спині пробіг холод. 

— Тоді що ж справжнє? 

Чоловік посміхнувся. 

— Вибір. 

Він встав і підійшов ближче. 

— І зараз ти його маєш. Залишитися тут — у зручній невідомості, чи прийняти всю правду і змінити гру. 

— Я приймаю правду. 

Чоловік нахилився ближче. 

— Тоді прокидайся. 

Світ після ілюзії 

Олекса розплющив очі. 

Ася стояла поруч, вдивляючись у його обличчя. 

— Ти все згадав? 

Він повільно сів у капсулі, провів руками по обличчю. 

— Я більше не той, ким був. 

Ася кивнула. 

— Що тепер? 

Олекса подивився на неї. 

— Тепер я нарешті вільний. Але чи готовий я до цього? 

Вона усміхнулася. 

— Це і є вибір.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍