Ольга Вільна - Ярослав, Ольга Вільна

Хіба не цього від мене очікують?

– Тобто? Ти полетиш у Москву і не підеш на виставку? – очі Святослава округлились. – Це ж найкрутіша виставка сторіччя! Там буде ціла зона присвячена Зоряним Війнам! Вони збираються навіть зробити муляж Тисячолітнього Сокола! Тобто цілого корабля!

– Чув. – І читав усі огляди, вивчав американський досвід проведення цього фестивалю, розглядав плани заходів та всі анонси, які щодня оновлювались і доповнювались. Думав навіть приєднатись в якості спонсора, але специфіка не дозволяла. Фестиваль позиціонувався вільним, незалежним та аполітичним. – Але я лечу на виставку козацької спадщини. Не на зустріч фанатів фантастики та відеоігр.

– Ти дивний, – брат відпив шоколаду. – Тобто – ти класний. Але дивний. Я б нізащо не проґавив таку можливість. Ти уявляєш як там буде круто? Всі будуть в різних костюмах. Можна буде побачити персонажів із різних фільмів. Можливо навіть Лею чи Соло. Чи Чуї. А ще ельфів, вампірів.

– Впевнений, наступного року виставку перенесуть у Чернігів. І ми зможемо її відвідати разом.

ComicCon тільки цього року приєднався до СвітуГри. І організатори ще не мали достатньої впевненості у його популярності, аби ризикнути і забронювати виставкові зали на території Центральної губернії. Все залежало від кількості відвідувачів, готовності людей викладати гроші не тільки за вхід, але й за дорогу і проживання. Захід тривав кілька днів, а основними відвідувачами були підлітки, діти, молодь. Не надто фінансово-незалежна верства населення. Москва ж була достатньо далеко від центру, аби ціни не лякали. І достатньо сучасна, аби провести подібний фестиваль.

– Ага. Я в костюмі Люка. І ти у формі. Просто в формі. Звісно, це якщо тебе випустять, – потягнув зі смутком. – Шкода, не можна попросити батька відпустити мене з тобою туди цього разу.

«Пробач, Свят, такий план був. Але сварка з батьком повністю його зруйнувала», – Ярослав хотів зробити саме так. Запропонувати коротку неанонсовану подорож для них двох. Якраз перед батьковим днем народження. Подивитись на фестивалі кумедні подарунки для всієї сім’ї. Розважитись в останній рік перед вступом до військової академії.

– Я б на твоєму місці все одно б туди пішов. Навіть без дозволу.

І такий план теж був. Втекти на фестиваль, перевдягнувшись в одного з персонажів улюбленої саги. Вчинок, який би ніколи не вчинив княжич, яким він донедавна себе уявляв.

– Але ти так не вчиниш, – Святослав ще більше насурмився. – Бо в мене ідеальний брат, з якого я маю брати приклад. Правильний, чесний. Гідний імені свого роду. – Перелічувалось без ентузіазму і будь-якої поваги.

Ярослав гірко посміхнувся. Звісно. Ідеальний брат, ідеальний княжич. Ідеальний син. Тільки батько ні в що не ставить, преса чіпляється до будь-якого промаху, навіть неіснуючого, і одразу висміює чи потворить. І в нього не має навіть впливу на власне оточення, яке звітує про кожен рух чи слово голові СБ.

А може все ж таки спробувати втекти? Що він може втратити? Репутацію? А яка вона в нього?

В будь-якому разі розсваритися з князем ще більше було б складно. Хоча це й була їх найперша сварка!

– Так. Досить про сумне, – обірвав роздуми і свої, і Святослава. – Ми збирались подивитись разом щось?

– Точно, – одразу повеселішав. – Зоряні війни?