Єжи Фіцовський - Регіони великої єресі та околиці. Бруно Шульц і його міфологія [З ілюстраціями]

відбитих у Франції у 1981 році. Зазвичай він не займався книжковою графікою, зробивши ще один виняток хіба для Біблії.

Далебі, перекладацький доробок Єжи Фіцовського вражає своїм розмаїттям, а водночас екзотичністю, яку так високо цінував цей барвистий соловей у саду польського віршованого слова. З іспанської він перелицьовував Федеріко Ґарсіа Лорку, з румунської — народну лірику, з російської — вірші Болеслава Лешмяна, з середньовічної латини і хорватської — вірші поетів XVI–XVIII століття Дінко Ранджіна, Івана Буніча й Іґната Джурджевіча.

А ще ж не забудьмо про півтора десятка оригінальних поетичних збірок творів для дорослих і для дітей, настільки досконалих за формою і новаторських за мовою, що окремі вірші були визнані класикою та включені до шкільних читанок ще за життя поета. Тай про активну політичну поставу згадаймо — участь у Комітеті оборони робітників, протестах польської опозиції, просвітництві у середовищі робітництва…

І все одно, помираючи, Єжи Фіцовський попросив написати на власній могилі, що так і не встиг зробити того, що прагнув. Великі творці зазвичай бувають надміру вимогливими до себе.

Андрій Павлишин

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та вправлених верстальником електронної версії

С. 48: Проте цього виявилося не досить, бракувало ще якихось необхідних формальностей, аби здобути повні права [вчитюлювання] => вчителювання в середній школі.

С. 52: Уже в березні 1922 року у Варшаві в Товаристві заохочення красних мистецтв [Towarzystwo Zachęty Sztuk [Pięкknych] => Pięknych] відбулася перша виставка графіки Шульца, а в червні того ж року він узяв участь у колективній виставці в Товаристві приятелів красних мистецтв [Towarzystwo Przyjaciół Sztuk [Pięкknych] => Pięknych] у Львові.

С. 73: Певна [видимисть] => видимість об'єктивної реальності дотримана, певні її зовнішні рудименти шановані й надалі, а водночас під сумнів потрапляють істотні її риси й закони: час, простір, окремішність поодиноких істот.

С. 90: Шульцівська «топографія липневої ночі» так само незамінна, як «нарис [зальної] => загальної систематики осені».

С. 106: Занурення у дальші околиці цинамонових крамниць походить із переконання, що й воно може дати нам істотні доповнення, кинути нове світло, [доповогти] => допомогти в реконструкції цілого.

С. 138: Там була списана пожежа нафтової свердловини в Бориславі, [яки] => яку сестра бачила в дитинстві.

С. 186: …то були листи до Шульца, написані Деборою Фоґель і [Еддою] => Еґґою ван Гаардт у 1938 році.

С. 190: Кілька листів, знайдених Шраєром і пізніше переданих мені п. Новаком, — від [Едди] => Еґґи Гаардт і Дебори Фоґель — так само походять з того ж року.

С. 207: Дивною й радісною здається мені та близькість, і я боюся, щоб не зруйнувати [дистанціюне] => дистанцію надто квапливо.

С. 226: Для кого він записував ті перші сторінки своєї «приватної [міфології» Шульц] => міфології»? Шульц не намагався їх надрукувати…

С. 260: Втім, він виконував не [графічниі] => графічні мініатюри, а проекти більшого формату, з яких щойно фотодрук чинив зменшені книжкові знаки.

С. 276: Універсалізм Шульцівської візії не відмовляється від топографічних знаків — так само і в прозі — а включає упізнавані реалії «тутешності» до своєї [всеоосяжної] => всеосяжної міфології.

С. 280: Каталог має форму книжки в цупкій полотняній оправі бежево-жовтуватого [забарвленя] => забарвлення і оздоблений рисунками тушшю на обох обкладинках

С. 325: …проте почувався фатально, на що вплинула необхідність [прийнятя] => прийняття рішення про те, щоб почати працювати у Варшаві…

С. 382: Решту своїх знань посол зберіг для себе, зокрема й таку кардинально важливу деталь, як прізвище втаємниченої особи, яка могла б допомогти у [віднайдені] => віднайденні Месії.

С. 387: …краківський літературний критик Ян Пещахович згадав про образливі для письменника [висновку] => висновки…

С. 387: В утвердженні іміджу Трухановського, начебто не залежного від Шульцівських джерел, значну роль відіграла повоєнна літературна критика, особливо з [осередков] => осередків, пов'язаних із часописами РАХ-у…

С. 441: [Монотематичнісь] => Монотематичність тих робіт призводить до тиражування в різних, іноді схожих, наче близнюки, відмінах того самого мотиву…

С. 452: Утім, це виявилося не в пасивних [запозиченях] => запозиченнях і слідуванні усталеним зразкам.

С. 460: …затятість, із якою Шульц тримається тих мотивів, які знову й знову модифікує та вдосконалює, либонь свідчить про те, яку велику вагу він приділяв пластичному [доповнення] => доповненню свого письменства.

С. 482: [Створюются] => Створюються перші портрети приятелів і автопортрети, а також фантастичні композиції.

С. 496: Листування зі знайомим пластиком-вітражистом Тадеушем Войцеховським, викладачем [новоїй] => нової школи мистецтва у Львові.

С. 510: [Оберь] => Обер Єн Крістоф

С. 518: [Оберь] => Обер Єн Крістоф

С. 520: Шеліньска [Язефіна] => Юзефіна

С. 527: …працюючи з натурою у Варшавському зоопарку, заприязнилася з його директором Яном Жабінським та дружиною [остваннього] => останнього Антоніною…

Примечания

1

С. 7 «…відколи Дрогобич опинився за кордоном» — у вересні 1939 згідно з пактом Молотова-Ріббентропа Червона армія окупувала більшу частину довоєнної Польської держави; у 1941–1944 місто перебувало під німецькою окупацією, від 1944 — у складі СРСР, тепер в Україні. (Примітка перекладача).

2

С. 7 «…напередодні жовтневої „відлиги“ 1956 року…» — після смерті Й. Сталіна (5.ІІІ.1953) та польського сталіністського диктатора Б. Берута (12.111.1956), під впливом змін в СРСР у ПНР відбулися масові антикомуністичні виступи робітників, чим польське партійне і державне керівництво скористалося для поглиблення суверенності країни, певної лібералізації режиму та опрацювання власного шляху комуністичної модернізації, зокрема зменшення ідеологічного тиску в галузі культури. Усе це в польській історіографії називають «жовтневою відлигою», яка протривала недовго, адже основи режиму, механізми залежності від СРСР та ідеологічні підстави політики ПОРП іще майже 30 років залишалися загалом незмінними. (Примітка перекладача).

3

Переклад здійснено за виданням Фонду «Pogranicze», яке побачило світ у 2002 році, ще за життя Автора. Цей текст, як зазначив у вступі Автор, дещо відрізняється від попередніх публікацій окремих його творів.

Оповідання та повісті Бруно Шульца зі збірок Цинамонові крамниці та Санаторій Під Клепсидрою українською мовою перекладали Іван Гнатюк, Микола Яковина, Тарас Возняк, Андрій Шкраб'юк і Андрій Павлишин. Ці переклади увійшли до книги: Бруно Шульц. Цинамонові крамниці. Санаторій Під Клепсидрою, Львів 2004, виданої Форумом видавців України. Саме на це видання ми посилаємося після цитат, скажімо: [Геніальна епоха; 132] — це означає, що йдеться про оповідання Геніальна епоха, процитовано стор. 132 видання. Іноді доводилося дещо модифікувати цитату, аби дослівний переклад виконував передбачену йому роль, тоді до номера сторінки у посиланні додано зірочку: [Геніальна епоха; 132*]. Пропуск у цитованих художніх текстах, листах і документах помічено знаком: […]. Задля кращого розуміння реалій та контексту наприкінці тому подаємо короткі примітки. (Примітка перекладача).

4

С. 12 «З огляду