Леся Українка - Том 11

Стефаника привітайт е...— Леся Українка високо цінувала творчість Василя Стефаника (1871—1936).

79. ДО О. 10. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 21 липня, 4 серпня 1899 р. Гадяч

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 200—201. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 82—85.

Подається за автографом (ф. 14, № 871).

...в чора викінчила я свій перекла д...— переклад на німецьку мову оповідання «Голосні струни» для збірника Л. Яко-бовського. Воно було надруковане в журн. «Ruthenische Revue» (1903, № 9, 10) під назвою «Das Lied onhe Worte» («Пісня без слів»)

з підписом: переклала О. Кобилянська. Очевидно, Кобилянська здійснила тільки його редакцію.

«Ruthenische Revue» — український художній і громадсько-політичний журнал, видавався німецькою мовою у Відні з 1903 р. З 1906 р. мав назву «Ukrainische Rundschau». В суспільно-політичних питаннях не мав чіткої програми, загалом дотримувався ліберально-буржуазних позицій.

У мене хоч і є одна така повість...— Мається на увазі повість «Одинак» (1894).

Шуман Роберт (1810—1856)—німецький композитор і письменник, представник романтизму в німецькій музиці.

Ш о п е н Фридерик Францішек (1810—1849) — польський композитор і піаніст.

80. ДО В. М. ГНАТЮКА. 10 серпня 1899 р. Гадяч

Вперше надруковано у вид.: «Наукові записки Львівського державного університету ім. І. Франка», т. 19, вип. 1. Львів, 1951, с. 45.

Подається за автографом (ф. 2, № 922).

81. ДО В. М. ГНАТЮКА. 1 вересня 1899 р. Гадяч

Вперше надруковано в журн. «Вітчизна», 1964, № 11, с. 174—175. Подається за автографом, який зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника АН УРСР (фонд В. Гнатюка, № 34, од. зб. 566, арк. 5—6).

...н е хочеться мені, аби книжка скінчилася тим сумним «Поворото м».— Гнатюк виконав прохання Лесі Українки і вмістив останнім вірш «Забута тінь».

...н ехай його видасть чи «Спілка», чи «Віспи к»...—Переклад поеми Г. Гейне «Атта Троль» і його передмови до неї, зроблоиий поетесою, був надрукований у журналі «Літературно-науковий вісник» (1900, кн. 1-2). 1903 р. цей переклад разом з перекладом «Раткліфа» та ін., зробленим М. Славинським (Ставиським), вийшов окремою книжкою: Генріх Гейне. Атта Троль. Раткліф. Балади. Вид. ред. «Літературно-наукового вісника». Львів, 1903.

Байрон ще не готовий...— Йдеться про епіграф до «Невільничих пісень», узятий з «Шільйонського сонета» Байрона.

...о дно з них посилаю тепер хутко до «Вісник а»...— Можливо, оповідання «Над морем», яке було надруковано в «Літературно-науковому віснику» (1901, кн. 1).

82. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 5 вересня 1899 р. Гадяч

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 279—280.

Подається за автографом (ф. 2, № 196).

Як же там наші п’єси? — Йдеться про п’єсу Олени Пчілки «Світова річ», поставлену 1899 р. трупою М. Кропивницького, та «Блакитну троянду» Лесі Українки, поставлену тією ж трупою в Києві 17 серпня (за ст. ст.) 1899 р.

Як там нашігост і...— Леся Українка запитує про гостей, що перебували в цей час у Києві з пагоди археологічпого з’їзду. Кого саме вона має на увазі, не встановлено.

Кобринська Наталя Іванівна (1855—1920) — українська письменниця демократичного спрямуваппя, творчість якої тісно пов’язана з ідеями жіночої емансипації.

«Общество драма тических п и с а т е л е й» — товариство російських драматичних письменників і оперних композиторів, створене 1874 р. в Москві. Першим головою його був О. М. Ост-ровський (1874—1886). У 1904 р. розділилось на московську і петербурзьку організації.

83. ДО В. М. ГНАТЮКА. 8 вересня 1899 р. Гадяч

Вперше надруковано у вид.: «Наукові записки Львівського державного університету ім. І. Франка», т. 19, вип. 1, с. 45.

Подається за автографом (ф. 2, № 923).

З друку я вдоволена...— Йдеться про видання збірки поезій «Думи і мрії».

...е піграф до «Н е в [і л ь н и ч и х] пісен ь»...— Йдеться про епіграф з «Шільйонського сонета» Дж.-Г. Байрона, надрукований у збірці «Думи і мрії» на окремій сторінці перед віршем «Мати-певільниця»:

Ти, вічний дух розкутого ума,

О Воля! найясніша ти в темниці,

Бо там в людських серцях твої світлиці,

В серцях, що полонила ти сама.

На с т о р. 81, с т р [о ф а] 7,— замість летить треба лез/сит ь.— Ця помилка зроблена у вірші «На вічну пам ять листочкові» з циклу «Невільничі пісні», де в рядку «Замість пісні лежить пожарина» надруковано: «Замість пісні летить пожарина». В останніх радянських виданнях цю помилку виправлено.

84. ДО О. П. КОСАЧ (сестри), 2 жовтня 1899 р. Київ

Вперше скорочено надруковано в російському перекладі у вид.: Собр. соч. в 3-х т., т. З, с. 201—202. Українською мовою повністю вперше опубліковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 281—282.

Подається за автографом (ф. 2, № 293).

Кінець листа не зберігся.

...д ва переклади, реферат і оповідапн неможливо, йдеться про українські переклади драми Г. Гауптмана «Ткачі», брошури ІП. Дікштейна «Хто з чого жиє», оповідання «Над морем» та реферат-статтю «Два направлення в новейшей итальянской литературе».

Дікштейн Шимон Рафаїлович (1858—1884) — польський соціаліст, популяризатор марксизму.

Негрі Ада (1870—1945) — італійська поетеса. У ранній її творчості звучали соціальні мотиви (зб. «Буря», 1896).

Д’Апнунціо Габріель (1863—1938) — італійський письменник, поет і прозаїк реакційного напряму. У роки фашистської диктатури стояв на офіціозних позиціях, відверто проповідував шовінізм і містику.

Горощенко Леонтій Іванович (1864—?) — київський лікар-стоматолог, учасник нелегальних революційних гуртків, на квартирі якого відбувались таємні збори.

85. ДО О. Ю. КОБИЛЯНСЬКОЇ. 16, 17 жовтня 1899 р. Київ

Вперше скорочено надруковано у вид.: Хрестоматія критичних матеріалів, т. З, с. 103—104. Повністю вперше опубліковано у вид.: Леся Українка. Публікації, статті, дослідження, вип. 1, с. 86—88.

Подається за автографом (ф. 14, № 872).

...т реба було хоч якось трохи куток собі в и б р а т и...— Косачі переїхали з вул. ІІазар’ївської, 21 (нині вул. Вєтрова), у будинок № 97 на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці (тепер вул. Саксаганського), де в 1960 р. відкрито Державний літературно-меморіальний музей Лесі Українки.

...в и їздила Ліля до Петербург а...— Ольга Косач поступила на Вищі жіночі медичні курси і десь 15 вересня ст. ст. виїхала з Києва.

...мала я відчит...— Доповідь «Два направлення в новейшей итальянской литературе» була зроблена ЗО вересня (за ст. ст.)

1899 р. і надрукована в журн. «Жизнь» (1900, № 7, с. 187—214) та в «Иллюстрированном сборнике Киевского литературно-артистическо-го общества»