Julia Shperova - Сказанка про Крижаного Звіра, Julia Shperova

~~~

Ніам з легкою заздрістю дивився на мерців, що крокували по снігу і кризі за його наказом. Жодних вагань, жодних роздумів. Мерці ж, напівобгладані морськими істотами, напівзасолені водою, мали приголомшливо неприємний вигляд. 

Хоча б не тхнуть, міркував Ніам, задоволений, що придумав заморозити скелети до стану, коли мертва плоть вже не приносила жодних незручностей.

Вони без проблем здолали перехід до Гортмрату по Великому Лісу - жодна жива або мертва істота не трапилася їм на шляху, налякана цією силою. А ще тим, що з ними разом був він, володар Зими, і п’ятірка вампірів, що у жодному разі не залишили б можливості поласувати живою кров’ю.

Хоча вони рухалися доволі повільно, Ніам був тому радий - в нього був час поміркувати. Ні, він був певен - його шлях лежить перед ним і він ступив на нього, проте попереду залишалося ще багато того, що могло змінити хід історії, яку він запустив. 

А ще дракон, що вислизнув від нього! І вкрав перлину! Ніам стис долоню так міцно, що з нього посипалася крига. Зате, в нього залишилася кров дракона, а з нею, і з його помічниками він зможе зробити інших, ще сильніших драконів. Від цієї думки йому стало краще, і бажання саморуч розтрощити гори навколо потроху зійшло нанівець. 

Так, в нього попереду довгий шлях, але він ж бо знає з чого почати. Ельфи дістануть свою землю, хоча й не надовго, хмикнув він. А Ніам - він дістанеться того дуба, аби назавжди положити край пануванню Матері. Ніам заскрипів зубами, коли зрозумів що досі вважає її за головну. Ту, що лежала там, на своїх хмаринках непритомна і несвідома. Ні, він покладе цьому край! Як він вбив батька, так і з матір’ю розбереться! І нарешті сам стане володарем свого життя.

~ КІНЕЦЬ ~

Кінець