Патрік Ротфусс - Страх мудреця, Патрік Ротфусс
- Жанр: Фентезі
- Автор: Патрік Ротфусс
У тихому шинку вже другий день господар розказує Хроністу історію легендарного Королевбивці. Свою історію. Поки слова ллються з його вуст, за дверима шинку розгортається початок нового сказання. Квоут змушений вирушити в мандри. Інтриги сильних світу цього, сутички з розбійниками, суперництво з чаклунами — його шлях не буде легким. Але найбільшою небезпекою стане зустріч із жінкою… Із цієї подорожі він повернеться живою легендою. Та чи наблизиться до таємниці тих, хто вбив його сім’ю?
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
2024
ISBN 978-617-15-0537-7 (fb2)
Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва
Електронна версія зроблена за виданням:
Перекладено за виданням:Rothfuss P. The Wise Man's Fear : A Novel / Patrick Rothfuss. — New York : DAW Books, 2012. — 1008 p.
Переклад з англійської Марії Пухлій
Карти виконав Натан Тейлор
www.king-sheep.com
Ротфусс П.
Р79 Страх мудреця : роман / Патрік Ротфусс ; пер. з англ. М. Пухлій. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2023. — 1264 с.
ISBN 978-617-15-0374-8
ISBN 978-0-756-40791-9 (англ.)
У тихому шинку вже другий день господар розказує Хроністу історію легендарного Королевбивці. Свою історію. Поки слова ллються з його вуст, за дверима шинку розгортається початок нового сказання.
Квоут змушений вирушити в мандри. Інтриги сильних світу цього, сутички з розбійниками, суперництво з чаклунами — його шлях не буде легким. Але найбільшою небезпекою стане зустріч із жінкою… Із цієї подорожі він повернеться живою легендою. Та чи наблизиться до таємниці тих, хто вбив його сім’ю?
УДК 821.111(73)
© Patrick Rothfuss, 2011
© Depositphotos.com / Aen_Seidhe, risha-may, 2023
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», видання українською мовою, 2023
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад і художнє оформлення, 2023
Моїм терплячим фанатам за те, що читали блоґ і казали,
що насправді хочуть чудової книжки,
навіть якщо її доведеться чекати трохи довше.
Моїм розумним бета-читачам за неоціненну допомогу
й за те, що терпіли мою параноїдальну потайливість.
Моєму неймовірному агентові за те,
що багатьма різними способами відганяв вовків від дверей.
Моїй мудрій редакторці за час і простір для написання книжки,
що сповнює гордістю.
Моїй люблячій родині за те, що підтримувала й нагадувала: періодично виходити з дому корисно.
Моїй співчутливій партнерці за те, що не кидала,
коли я ставав лютим і страшним від стресу,
викликаного постійним переписуванням.
Моїй милій малечі за любов до татка попри те,
що я постійно мушу йти геть і писати.
Навіть тоді, коли ми просто чудово проводимо час.
Навіть тоді, коли ми розмовляємо про качок.
Пролог. Тиша в трьох частинах
Наближався світанок. У шинку «Путь-камінь» запала тиша, і це була тиша в трьох частинах.
Найочевиднішою частиною була безмежна лунка тиша від того, чого не вистачало. Якби перед цим вирувала буря, дощові краплі били б і стукали б по в’юнкому селасу за шинком. Грім бурмотів би, гуркотів би та гнав би тишу вздовж дороги, наче пале осіннє листя. Якби в кімнатах сиділи подорожні, вони потягувалися б і бурчали б, розганяючи тишу, наче крихкі, напівзабуті сни. Якби була музика… але ні, звісно, ніякої музики не було. Власне, нічого з цього там не було, а тому тиша залишалася.
Усередині «Путь-каменя» темноволосий чоловік зачинив за собою двері чорного ходу. Попри непроглядну темряву, прокрався кухнею, пивницею і спустився сходами до підвалу. Він із легкістю, породженою великим досвідом, уникав вільних мостин, які могли застогнати чи зітхнути під його вагою. Кожен повільний крок супроводжувався лише ледь-ледь чутним «туп» по підлозі. Таким чином він додавав до більшої, лункої тиші маленьку, потайну. Виходила своєрідна амальгама, контрапункт.
Помітити третю тишу було нелегко. Ймовірно, послухавши досить довго, її можна було б відчути в холоді шибок і гладеньких оштукатурених стін кімнати шинкаря. Вона була в темній скрині, що стояла в ногах жорсткого вузького ліжка. А ще вона була в руках чоловіка, який лежав там нерухомо й виглядав перший блідий проблиск прийдешнього світанку.
Цей чоловік мав по-справжньому руде волосся, полум’яно-руде. Очі в нього були темні й відсторонені, а лежав він зі млявістю людини, що вже давно облишила всяку надію на сон.
«Путь-камінь» належав йому, так само як і третя тиша. Так і годилося, бо це була найбільша тиша з трьох, яка огортала інші. Вона була глибока й широка, як кінець осені. Вона була важка, як великий обточений річкою камінь. Вона була терплячим звуком людини, що чекає власної смерті, схожим на той, який видає зрізана квітка.
Розділ перший. Яблуко й бузина
Знуджений Баст, горблячись, сперся на довгий шинквас із червоного дерева.
Оглянувши порожню залу, він зітхнув і заходився порпатись у речах, доки не знайшов чисту лляну ганчірку. А тоді з покірним виглядом узявся натирати частину шинкваса.
За мить Баст нахилився вперед і примружився, роздивляючись якусь малопомітну цятку. Пошкрябав її й нахмурився, зобачивши маслянисту пляму, яку залишив пальцем. Прихилився ближче, похукав на шинквас і енергійно його потер. Відтак зупинився, сильно дихнув на дерево й написав у імлі непристойне слово.
Відкинувши ганчірку, Баст пішов серед порожніх столиків і стільців до широких вікон шинку. На одну довгу мить зупинився біля них, дивлячись на ґрунтову дорогу, що тягнулася крізь центр містечка.
Баст іще раз зітхнув і заходив залою. Рухався він із невимушеною грацією танцівника й цілковитою безжурністю кота. Одначе, коли він провів руками крізь темне волосся, цей жест вийшов збентеженим. Його блакитні очі безперестанку оглядали залу, неначе шукаючи виходу. Неначе шукаючи чогось такого, чого він не бачив уже сто разів.
Проте нічого нового не було. Порожні столи та стільці. Порожні табурети перед шинквасом. На стільниці позаду шинкваса бовваніли дві здоровезні бочки, одна для віскі, одна для пива. Між бочками стояв багатющий асортимент пляшок усіх кольорів і форм. А над пляшками висів меч.
Бастів погляд ізнов упав на пляшки. Він зосередився на них, замислившись на одну довгу мить, а тоді знову зайшов за шинквас і витягнув важкий глиняний кухоль.
Глибоко вдихнувши, Баст навів пальця на першу пляшку в нижньому ряду й почав наспівувати, рахуючи пляшки в ньому.
Клен і клин.
Як хочеш, на!
Жар і попіл.
Бузина.
Закінчив він наспівувати, показуючи пальцем на низеньку зелену пляшку. Викрутив корок, замріяно надпив із пляшки, а тоді скривився і здригнувся. Хутко поставив її й натомість узяв вигнуту пляшку червоного кольору. Надпив трохи і з неї, задумливо потер вологими губами, відтак кивнув і налив щедру порцію собі в кухоль.
Навів пальця на наступну пляшку і знову заходився рахувати:
Лебідь. Леді.
Ніч, зірки.
Лози. Сльози.
Є свічки.
Цього разу Баст зупинився на прозорій пляшці із блідо-жовтим напоєм. Висмикнув
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Страх мудреця, Патрік Ротфусс», після закриття браузера.
