Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

–Ти знайшов Роя? – запитала Ельга.

–Я не зміг зв'язатися з його душею.– опустив очі Еймарк.

–Тобто він... – насупилася Ельга.

–Не в нашому світі.– закінчив він.

Ельга насупилася, хитаючи головою.

–Ми знайдемо її, Еймарку.– запевнила його вона.

– Я знаю це.– він злегка посміхнувся.– І тому, я хочу допомогти тобі побачити істину. Вайолет? Мені потрібна сила королеви сирен.

Вайолет простягнула руку Ельзі і стала поруч з Еймарком. Вона з побоюванням глянула на руку Вайолет, а потім, відпустивши горло Ельгорта, взяла сирену за руку. Еймарк торкнувся плеча Вайолет і руки Ельги, дозволивши Вайолет передати свої спогади і думки Ельзі.

Вайолет, за допомогою Душечтеця, показала їй усе: змову Фібі з Айріалом, ув'язнення в тюремній посудині, розкрадання магів по всьому Ґотліну. Розповіла про своє пробудження, про порятунок Ельгорта і Кріса, про повернення решти постраждалих у їхні тіла, про те, як Кріс і Дженніфер знищили Фібі, і як Мавзолей починає відновлюватися. Еймарк розповів більше. Він дозволив Ельзі дізнатися про душу Містифікатора, його наміри. І повідав свою історію про Анабелль, якої ніхто досі не знав. Коли історія добігла кінця, Ельга на мить кивнула, а потім здивовано втупилася спершу на Вайолет і Еймарка, потім на Ельгорта і своїх друзів.

–Ельгорте? Це і справді ти?

Він стиснув її руку міцніше і над ними пролетів снігопад.

–Братику...

–Коли я повернувся до життя, сила моя знову з'явилася.– пояснивши явище, відповів він.

Ельгорт провів рукою по її плечу, а потім різко притягнув до себе, міцно обіймаючи.

– Я не можу звернути закляття. – повідомила Ельга, розтиснувши обійми з братом. – Воно настане.

– Що нам робити? – запитав Найджел, дивлячись, що леді темряви, зустрівши своїх близьких, і самі перебували в розгубленому стані.

– Пам'ятаєте, що сказала Німфа наприкінці? Що ці корони стануть світлом, коли світ впаде? – сказала Дженніфер.

– Ми не одягнемо корони на нас усіх. Їх просто не вистачить.– відповів Пітер.

Почувся хрускіт, Найджел і Пітер озирнулися. Ельга зламала корону і висипала кожен аквамарин собі в долоню, передаючи кілька штук Ельгорту, Ніку, Крісу і Вайолет, потім підійшла до леді темряви і передала кожній по камінчику, віддавши останній маленькому хлопчику, якого воскресила Анжела. Усі зробили так само, розламавши свої корони, передаючи кожному по камінчику.

– Мені справді шкода. Але Ґотлін має оновитися. Спробуємо врятувати, хоча б магів.– сказала Ельга.

– Мої батьки...– закрила руками обличчя Есме.

– Я допоможу їм.– прошепотів Ліам і зник.

–Головне, що ми знайшли спосіб сховатися від закляття... – відповіла Дженніфер, взявши Ельгу за руку.

– Дякую, що сказав мені.– відповів Ельгорт, дивлячись на Еймарка.

– Про що ти? – не зрозумів він.

– Мені був сон, що Ґотлін впаде. – пояснив Ельгорт. – Але Еймарк послав мені видіння, де був шанс змінити це за допомогою каменів. І тому, я взявся міркувати, які саме камені мають силу.

– Ти знав, що каміння з Південного лісу може врятувати від закляття.– осінило Найджела.

– Але ці камені примхливі. Їх потрібно заслужити в єдності. Ельга відокремилася від вас...–пояснив Ельгорт.

– Тому ти з'явився нам і сказав переконати всіх, що слідувати потрібно Південним лісом. – закінчила Калерія, дивлячись на Ельгорта.

– Ліс пробуджує найсильніші якості гостя. – кивнув Еймарк.

– І тому, коли ми отримали корони, ти натякнув мені їх використати... – посміхнулася йому Дженніфер, Еймарк узяв її за руку, сплівши їхні пальці.

– Чекайте. – замислився Найджел. – А що, як розкласти по камінню на кордоні всього міста? А основну масу скласти в замку Ґотліна, біля джерела. Можливо, тоді...

– Він має рацію.– задумалася Ельга.– Я маю на увазі... це може спрацювати.

– Занадто пізно.– відповів Еймарк.– Закляття наступає. Тримайте каміння міцніше.

– Ліам, не повернувся.– нервувала Есме.

– З ним каміння.– намагалася заспокоїти її Джилана.– Його не зачепить закляття.

Вона побіліла, як полотно.

– У нього був один.

Вони перевели погляд на людську частину міста, що виднілася вдалині за висохлими соснами. Що виділяється з магічної частини Ґотліна піками старовинних будівель, що видніються. Місто було таким далеким Найджелу, після того, як він ступив на магічну землю. Ніби він жив там понад десять років тому, все так сильно змінилося за цей час, він дивувався, як швидко магія витіснила все, що було настільки звичним для нього все життя.

– Якщо Ліам там і він віддав свій камінь... Найімовірніше, він змінить цикл, як усі інші маги в місті. –опустивши голову, сказала Есме.

Ельга та леді темряви читали заклинання, Найджел відзначив про себе, що Ельга щось додає від себе, оскільки дівчатам не вдавалося повторити кожен рядок синхронно.