Джеймс Мейс - Комунізм та дилеми національного визволення: Національний комунізм у радянській Україні 1918-1933

— посади Президента УНР в реаліях 1917–1918 рр. не існувало як такої. Водночас Грушевського, який справді обіймав найвищу посаду у владній ієрархії УНР, могли означати як «президента» Центральної Ради. У цьому випадку слово «президент» застосувалося як синонім слова «голова» і це цілком відповідало дійсності — Михайло Грушевський був незмінним і єдиним головою Української Центральної Ради з березня 1917 по квітень 1918 рр. — Прим. наук. ред.

796

Таке цілком доречне порівняння наводить у своїй праці: Horak, Stephen М. Michael Hrushevsky: Portrait of a Historian. Canadian Slavonic Papers. Vol. 10. 1968. № 3. Pp. 345–346.

797

Koch, Hans. Mychajlo Hruševśkyj (1866–1966): Zum 100 jährigen Geburtstag. Ukraine in Vergangenheit und Gegenwart. Vol 13. 1966. No. 37. P. 151.

798

«С/с», «сексоти» — від російськомовного «секретные сотрудники» — таємні співробітники органів держбезпеки, на той час це було ДПУ (Державне політичне управління) УСРР та ОДПУ (Об'єднане державне управління) СРСР. — Прим. наук. ред.

799

Лихо, П. «Советская власть на местах»: Робота комуністичної партії Чорнуського району на Полтавщині (1921–1941). Український Збірник. Ч. 8. 1957. С. 147.

800

Дорошенко. Die Entwicklung der Geschichtsforschung. Pp. 41–42.

801

Грушевський, M. Перспективи і вимоги української науки. Україна. 1926. № 1. С. 7, 10–12.

802

Гарний стислий огляд «Історії України-Руси» Грушевського див. у: Багалій, Д. І. Нарис історії України на соціально-економічному ґрунті. T. 1. Харків : Держвидав України, 1928. С. 73–78.

803

Грушевський, Михайло. Початки громадянства: (Генетична соціольоґія). Institut Sociologique Ukrainien. [Відень] : [Укр. Соціол. Ін-т], 1921. Особливо с. 8, де він писав: «А формули розвою громадянства, взяті Енгельсом у Морґана, були, на правду, а ні тверді, а ні певні». Відповідь радянським марксистам див. у: Річицький, Андрій. Як Грушевський «виправляє» Енгельса. Червоний шлях. 1924. № 3. С. 183–190.

804

Гермайзе, Осип. Ювілей української науки. Сорок років діяльності акад. М. С. Грушевського. Життя і революція. 1926. № 10. С. 98.

805

Hrushevsky Mychaylo. The Traditional Scheme of «Russian» History and the Problem of а Rational Organization of the History of the Eastern Slavs. Annals of the Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S. Vol. 2. 1952. № 4(6), Pp. 355–364. Див. також: Michael Hrushevsky versus the Traditional Scheme of «Russian History». Ukrainian Quarterly. Vol. 30. 1974. № 1. Pp. 13–25.

806

Presnyakov, A. E. The Formation of the Great Russian State. Chicago : Quad rangle Books, 1970. Pp. 6–8 та наступні. Див. також: Polonska-Vasylenko, Natalia. Two Conceptions of the History of Ukraine and Russia. London, 1968.

807

Покровский, М. Н. Избранные произведения, Москва, 1965–1967. Т. 1. С. 345. (На вказаній сторінці, як і загалом у всьому томі, немає цієї характеристики, хоча посилання на Грушевського трапляються часто. Цитовано за: Покровский, М. Н. Предисловие к первому изданию / Историческая наука и борьба классов (историографические очерки, критические статьи и заметки). Выпуск 1. Москва — Ленинград : Соцэкгиз, 1933. С. 77. — у дужках прим. наук. ред.)

808

Чудову колекцію таких тверджень можна знайти у: Рубач, М. А. Буржуазно-куркульська націоналістична ідеологія під машкарою демократії «трудового народу» (Соціально-політичні погляди М. С. Грушевського). Червоний шлях. 1932. № 5–6. С. 122–128.

809

Грушевський, Михайло. В двадцять п’яті роковини смерті О. М. Лазаревського: Кілька слів про його наукову спадщину та її дослідження. Україна. 1927. № 4. С. 17.

810

Академік Д. І. Багалій. Вісті ВУЦВК. 1932. 11 лютого. С. 5; D(oroshenko), D. D. І. Bahalii. Zeitsschrift für osteuropaishe Geschichte. Vol. 6(2). 1932. № 2. C. 312; Doroshenko, D. Ukrainische Akademia der Wissenschaften in Kyjiv. Mitteilungen des ukrainischen wissenschaftlichen Institutes in Berlin. № 1. 1927. April. P. 11; Бойко, І. Д. До сторіччя з дня народження видатного українського історика Д. І. Багалія. Український історичний журнал. 1957. № 2. С. 105.

811

Яворський, М. І. Нарис історії України. Т. 1. Київ : ДВУ України, 1923.

812

Багалій, Д. Перша спроба начерку історії України на тлі історичного матеріалізму. Червоний шлях. 1923. № 9. С. 145–161.

813

Яворський, М. Дещо про «критичну» критику, про «об’єктивну» історію та ще і про бабусину спідницю. Червоний шлях. 1924. № 3. С. 167–182; Багалій, Д. З приводу антикритики професора М. І. Яворського. Червоний шлях. 1924. № 6. С. 149–160.

814

Гуревич, З. Псевдомарксизм на службі українського націоналізму (До останніх виступів О. Гермайзе). Більшовик України. 1929. № 9. С. 55.

815

Гермайзе, О. Нариси з історії революційного руху на Україні. Т. 1. Революційна українська Партія (РУП). Київ, 1926.

816

Особливо варте уваги: Гермайзе, Осип. Десятиліття Жовтневої революції і українська наука. Україна. 1927. № 6. С. iii–iv.

817

Яворський, Матвій. Сучасні течії серед української історіографії. / Криза сучасної буржуазної науки та марксизм (до філос. дискусії). Збірник. [X.] 1929. С. 33–34.

818

Pidhainy, S. О. Portraits of Solowky exiles. / The Black Deeds of the Kremlin: a White Book. 1. Book of testimonies. Toronto: Ukrainian Association of Victims of Russian Communist Terror, 1953. Pp. 342–343. (У розповіді про долю Осипа Гермайзе після справи СВУ є певні неточності. За цією справою його було засуджено на 5 років позбавлення волі з позбавленням громадянських прав ще на 2 роки. Повторно його заарештували та засудили в 1937, і втретє — у 1944. Помер на засланні у 1958 році. — у дужках прим. наук. ред.)

819

Там само. С. 342.

820

Передрукована як Ohloblyn, Oleksander. А History of Ukrainian Industry. Munich, 1971. (Ідеться про три книги. Дві з них було опубліковано раніше: Оглоблин, А. П. Очерки истории украинской фабрики. Мануфактура в Гетьманщине. К., 1925. 270 с.; Оглоблин, А. П. Очерки истории украинской фабрики. Предкапиталистическая фабрика. К., 1925. 232 с. Третю книгу (хронологічно другу в задуманому шеститомнику) — «Українська кріпацька фабрика XVIII-XIX ст.» — після доповнення й переробки було надруковано в 1931 р., але вона не отримала дозволу на розповсюдженні й тираж її було знищено радянською цензурою. Див. про це: Ясь, Олексій. Історичні погляди Олександра Оглоблина: радянська доба (1919–1941). Історіографічні дослідження в Україні: